Національне агентство із запобігання корупції неодноразово не виконувало своїх обов'язків щодо моніторингу й попередження конфлікту інтересів, а його керівники Олександр Новіков вирішив не використовувати випадкового автоматизованого розподілу справ для верифікації випадків конфлікту інтересів та наділив себе одноособовим правом вирішувати, хто з працівників НАЗК розглядатиме справи, пов'язані з конфліктом інтересів, пише у своїй статті «Підсумки зовнішнього аудиту НАЗК: стратегічний провал інституції чи Новікова?» спираючись на дані Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності НАЗК Інна Ведернікова.
Комісія зазначила, що регулювання цієї процедури з допомогою «рекомендацій» позбавляє відповідних посадових осіб правової визначеності та може призвести до зловживання повноваженнями з боку НАЗК».
Водночас авторка вказує, що попередження конфлікту інтересів не провели у справах Татарова, Іванісова, Вітренка, Лероса, Єрмака та інших.
Так, у історії з Татаровим аудитори вказали, що у березні 2021 року Центр протидії корупції звернувся до НАЗК щодо можливого порушення вимог, пов'язаних із конфліктом інтересів, заступником голови офісу президента Олегом Татаровим. У 2020–2021 роках він проходив у кримінальному провадженні як підозрюваний, при цьому НАБУ неодноразово заявляло про спроби втручання у слідство. Зокрема Державне бюро розслідувань провело власне досудове розслідування та вилучило матеріали судової справи, що стало вирішальним для передачі кримінального провадження проти Татарова з НАБУ в СБУ.
У той час Татаров продовжував координувати діяльність правоохоронних органів, а його конфлікт інтересів був вирішений тільки щодо НАБУ, Генеральної прокуратури й СБУ. Що стосується інших органів, зокрема ДБР, таких рішень не ухвалювали.
НАЗК на запит ЦПК заявило, що здійснюватиме моніторинг і контроль над дотриманням відповідних вимог законодавства, але про жодні прийняті рішення не повідомляло.
Як зазначили в Комісії, перегляд повноважень Татарова стосовно інших слідчих органів, зокрема ДБР, взагалі не досліджувався. НАЗК також не надало жодної оцінки ключовим обвинуваченням, викладеним у зверненні, «тому виникає питання про законність і обґрунтованості рішень НАЗК під час перевірки в принципі».
На початку 2020 року Центр протидії корупції звернувся до НАЗК із запитом про можливе порушення законодавства щодо обмежень на одержання подарунків керівником ОПУ Андрієм Єрмаком. Тоді журналісти програми «Схеми» з’ясували, що він безплатно користувався приватним літаком для польоту з Мінська в Київ. У відповідь НАЗК повідомило, що «здійснюється збір фактичних даних, на підставі яких буде встановлено наявність або відсутність адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією».
Але врешті НАЗК так і не надіслало подальшої інформації про результати такої перевірки, а строки накладення адміністративного стягнення закінчилися.
На думку комісії, НАЗК перевіряло факт необґрунтовано довго, до того ж не повідомило ЦПК, яких дій було вжито. Тому в комісії зазначили, що не можуть оцінити, чи уповноважені особи НАЗК дійсно вжили належних дій для встановлення всіх обставин.
«Безумовно, відповісти на всі ці запитання може сам Олександр Новіков, який призначив у ручному режимі співробітників НАЗК, які «невиправдано довго» перевіряли справу Єрмака, заплющували очі на дії Татарова… та на кого завгодно, хто сьогодні представляє владу. І до кого демонструє очевидну лояльність голова ключового антикорупційного органу Олександр Новіков. Що, власне, й зафіксував зовнішній аудит. Саме тому в нас завжди можуть бути підозри», - зазначає Інна Ведернікова.
Вона вказує, що у питанні відсторонення мерів Чернігова та Рівного від посад НАЗК та Олександр Новіков відіграли не останню роль.
«НАЗК склало правильний протокол, а суд, відпрацьовуючи схему, застосувавши необґрунтовано суворе рішення, відсторонив мерів від посад. Але, як то кажуть, тепер зрозумілі нюанси», - вказує авторка, маючи на увазі заяви міських голів про тиск на них з боку Банкової.