У листопаді в Україні має стартувати конкурс на посаду нового очільника Нацагентства з питань запобігання корупції. За час діяльності НАЗК під керівництвом Олександра Новікова агентство такі не змогло стати гарною командою з Верховною Радою у питаннях запобігання корупції. А в передчутті виборів в Нацагентстві ще й вирішили зманіпулювати результатами міжнародного аудиту та опублікувати на сайті лише позитивну інформацію. Чому це погано і які завдання НАЗК матиме в майбутньому, розповідає Олексій Волошин у статті «НАЗК&Верховна Рада: шанс на перезавантаження відносин і виклики для майбутнього очільника»
«Запобігання корупції — це можливість зберегти для бюджету кошти ще до того, як у когось виникне бажання їх украсти. Не випадково партнери України прискіпливо ставляться до стабільної роботи антикорупційних інституцій, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), — адже це про основу всього антикорупційного блоку, довіру та стабільну співпрацю. В умовах війни це також важливий елемент забезпечення підтримки, як поточної військової, так і стратегічної — вступу до Європейського Союзу та співпраці з Міжнародним валютним фондом», – пише автор.
За словами Волошина, з одного боку, окремі рішення ВР (в компанії Конституційного суду) перетворили історію про запобігання корупції в Україні на танець, у якому ми робимо крок уперед і кілька кроків назад. З іншого – невтішні висновки міжнародного аудиту діяльності НАЗК показали, кому на ноги цілеспрямовано наступало саме Нацагентство з питань запобігання корупції. Отже, як підсумував Волошин, злагодженого дуету у Верховної Ради та НАЗК не склалося.
«Однак у листопаді буде запущено процес конкурсу на посаду нового очільника НАЗК через завершення повноважень голови в січні 2024 року. Обрання нового голови — привід озирнутись і оцінити, який шлях уже подолало агентство у взаємодії з парламентом і які державні рішення могли б перезавантажити цей процес», – зазначив автор.
Він додав, що каденція цієї команди НАЗК виявила певну нещирість у спільній роботі з парламентом. Якщо в питаннях електронного декларування, партійних фінансів і антикорупційної програми НАЗК було драйвером процесу й повністю виконувало свої обов’язки, то в питанні антикорупційної експертизи ігнорувало їх і підігравало партії влади. Кейс 5655 — підтвердження цього.
Крім того, суспільно значуща історія з міжнародним аудитом НАЗК, де було наголошено на серйозних недоліках у роботі агентства (зокрема й у частині взаємодії з парламентом) — важливий урок для інституції та громадськості.
«Насторожує реакція на результати аудиту й команди НАЗК, і Олександра Новікова, й Громадської ради НАЗК. Ніхто з них публічно не заявив про помилки, виявлені під час аудиту, оголосили тільки про успіхи», – зазначив Волошин.
Він підкреслив, що громадськість також не приділила потрібної уваги цьому інструменту, який мав би зробити діяльність агентства прозорою та ефективною. У ВР, перед якою відповідальне НАЗК, також не дискутували з цього приводу. При цьому Волошин підкреслив, що головний сенс та цінність аудиту полягають в тому, аби зробити роботу над помилками. А без глибокої експертної дискусії навколо зауважень значення аудиту знецінюється. Тож надалі, як пише автор, це буде ще одним викликом для парламенту й НАЗК.
Волошин також нагадав, що майбутня взаємодія Нацагентства з парламентом досить чітко розписана в антикорупційній програмі. НАЗК публічно підтримує передбачуваність законопроєктної роботи, а тому виступає за продовження традиції ухвалення плану робіт парламенту. Це за словами автора, допоможе завчасно визначати проєкти, що потребують проведення антикорупційної експертизи. Ба більше, щоквартально парламенту направлятимуть ключову інформацію щодо запобігання та протидії корупції. Очікується також створення Ради з питань формування та реалізації антикорупційної політики, в межах якої координуватимуть утілення програми.
«Отже, 2024 і 2025 роки обіцяють стати своєрідною великою антикорупційною відбудовою — багато процесів, обмежених через карантин, війну або особисту позицію керівника НАЗК, буде відновлено. Це будуть найактивніші роки втілення антикорупційної програми урядом, НАЗК і парламентом, які покажуть, наскільки системно держава налаштована на боротьбу з корупцією та готова запобігати їй», – підсумував Волошин.
Звіт зовнішньої незалежної оцінки щодо ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) — це прецедент. 217 сторінок докладного «розбору польотів» керівника й команди ключової ланки всього антикорупційного блоку. Під лупою міжнародної комісії — 2020–2021 роки діяльності НАЗК на чолі з Олександром Новіковим. Читайте, вдумуйтеся, робіть висновки! Усі карти розкрито. На жаль, ліквідація «феодальної роздробленості» колись колегіального НАЗК не гарантувала захисту інституції від «царька», який оглух від звуку мідних труб. Який підмінив цілі й завдання інституції лояльністю до влади. Що абсолютно неупереджено й зафіксували аудитори. Подробиці у матеріалі «Підсумки зовнішнього аудиту НАЗК: стратегічний провал інституції чи Новікова?» розкриває редакторка відділу політики Інна Ведернікова.