Питання про те, які країни перемагають у боротьбі з пандемією коронавірусу тепер має лише одну послідовну відповідь: все залежить від конкретного періоду. Вірус неодноразово робив переможців «жертвами», і навпаки, пише Financial Times.
Не так давно США та Велику Британію різко критикували за некомпетентну реакцію на поширення вірусу під проводом «неліберальних популістів» і за непослідовну «віру у свою національну велич». Зараз ці країни широко хвалять за швидке впровадження вакцин і називають їх найбезпечнішими місцями для відпочинку цього літа.
Тим часом багато країн, які на початку пандемії отримали міжнародну похвалу за успішне стримування вірусу, від Азії до Європи, вже встигнули зіштовхнутися з неконтрольованими спалахами ковіду та повільними кампаніями вакцинації.
Вражає в усіх цих випадках те, як використовувались широкі національні та культурні стереотипи для пояснення успіху та невдач у боротьбі з пандемією, а потім вони так само швидко забувалися.
Спочатку можна поглянути на стратегії стримування вірусу в Південній Кореї та на Тайвані. Низьку кількість випадків хвороби там пов’язували з добре підготовленим керівництвом та організованим суспільством, яке було готове дотримуватися обмежувальних заходів до такої міри, яку на Заході важко уявити. Це було до того, як, зокрема, Південна Корея зіштовхнулася зі зростанням кількості випадків.
Після 102 днів без фіксації локальних випадків хвороби у вересні минулого року Всесвітня організація охорони здоров'я назвала Таїланд взірцем у боротьбі з пандемією, який спрямовував значні інвестиції в охорону здоров'я. Багато аналітиків пішли далі, посилаючись на культурні та національні особливості Таїланду, а також його сусідів у регіоні Меконг, акцентуючи увагу на тому, що тамтешнє населення цінує «чистоту».
Спосіб життя та культура часто вважалися причиною низької кількості жертв на початку пандемії в Індії. Життя, проведене в щільно заповнених будинках, споживання їжі в антисанітарних умовах та пиття брудної води дозволило жителям країни отримати «вроджений імунітет» до патогенних мікроорганізмів, включаючи коронавірус, говорили деякі аналітики. Однак, минулого місяця Таїланд неабияк постраждав від пандемії, а Індію вдарила неконтрольована хвиля коронавірусу.
Стереотипні історії успіху були короткочасними і на Заході. Вільний підхід Швеції до карантинних обмежень на початку пандемії отримав багато «прихильників», які припускали, що культура та довіра населення до влади забезпечить організовану поведінку людей та допоможе стримати поширення вірусу без жорстких локдаунів.
Крім того, деякі аналітики говорили про те, що жителі Швеції мають «культурні особливості», які завжди дозволяють їм дотримуватися соціального дистанціювання. Але восени минулого року кількість випадків хвороби в країні почала зростати, і саме керівництво Швеції фактично визнало свою стратегію невдалою.
Ситуація в Німеччині також пропонує подібний приклад. Після того, як країна відносно вдало стримала першу хвилю, багато аналітиків вважали, що це висвітлює вже наявні сильні сторони Німеччини - від ефективного керівництва уряду до «кооперативного федералізму». Інші ж хвалили організованість населення, яке довіряло лідерці Ангелі Меркель. Однак взимку друга хвиля пандемії вдарила Німеччину набагато сильніше.
Подібне піднесення і падіння в боротьбі з поширенням вірусу пережила і Канада, де навантаження на систему охорони здоров’я було набагато меншим, ніж у США минулого літа. Канадці з гордістю відзначали високий рівень охорони здоров'я та дух єдності, а також «здорову» політичну культуру на чолі з прем'єр-міністром, який не підтримував «сумнівних медичних теорій».
Але зараз кампанія вакцинації в США набагато успішніша, ніж у Канаді. А кількість випадків коронавірусу на добу в Канаді часто перевищує добові показники США. Тепер канадці захоплюються «американським медичним ноу-хау». Те ж саме роблять і деякі європейці.
Але лише історія та час будуть судити про успіх тих чи інших націй у боротьбі з пандемією коронавірусу.
Водночас, пандемія не зруйнувала «і без того побиту ідею американської винятковості», як багато хто очікував ще рік тому. Але жодна велика країна ще не досягла колективного імунітету.
Пом’якшення та посилення карантину, скасування локдаунів та повторне запровадження блокувань були експериментальним методом спроб і помилок, які проходили з різною швидкістю по всьому світу. Ніхто не може чітко спрогнозувати, як буде складатися ситуація далі.
Вакцини дійсно могли б стати чудодійною зброєю, яка остаточно виграє битву з коронавірусом. Але американські Центри з контролю захворювань обережно надсилають повідомлення про те, що, вакцини є високоефективними, але чи будуть вони працювати проти всіх варіантів ковіду, ще не до кінця зрозуміло. Так чи інакше, оголошувати перемогу над пандемією зарано.
Головний урок: вибір переможців в середині бійки - це помилка. Навряд чи якусь країну можна назвати переможцем. Треба визнати, що вірус має власний довгостроковий план виживання.
Що ще важливіше, варто поглянути на те, як невдало культурні стереотипи пояснювали успіх і програш у боротьбі зі стримуванням вірусу. Поспіх ніколи не був корисним інструментом для прогнозування успіху і невдач, і коронавірус це вкотре підкреслив, резюмує видання.
Як свідчать дані секретного звіту розвідки США, які виявилися в розпорядженні The Wall Street Journal, троє китайських вчених з інституту вірусології в Ухані мали симптоми COVID-19 в листопаді 2019 року ще до появи першої інформації про вірус.
Така інформація може говорити про те, що походження коронавірусу штучне.