У Німеччині пройшли загальнонаціональні вибори, які можуть означати «роздроблений» парламент, що відображає сучасний стан політики Берліна. Ще до виборів було відомо, що Ангела Меркель не буде наступним канцлером: вона вирішила піти у відставку у віці 67 років, після 16 років перебування при владі, пише The Washington Post.
Після тривалого перебування при владі в Німеччині та керівництва Європою Меркель залишає спадщину поміркованого, терплячого лідерства, в якому вона намагалася моделювати демократичні цінності.
Робити це було особливо важко в ті часи, коли лідери інших західних держав, включаючи європейських сусідів Німеччини, таких як Угорщина та Польща, віддалялися від демократії. Крім того, свій «внесок» зробило і президентство Дональда Трампа в США.
Перша німецька канцлер-жінка, яку прихильники в Америці часто називали «лідером вільного світу» - була неоднозначним політиком. Вона повинна була вирішити, з якими проблемами боротися в першу чергу: стримувати потенційний крах спільної європейської валюти, чи боротися з пандемією коронавірусу.
Однак попри хаос, Меркель намагалася зберігати спокій, поки багато інших політиків панікували. Німеччина отримала відносну політичну стабільність, економічне зростання та розширення дипломатичного впливу.
Негативною стороною політики Меркель часто була надмірна гнучкість та схильність до компромісів. Вона пообіцяла продовжувати використання ядерної енергії з низьким рівнем викидів вуглецю в Німеччині, але відмовилася від своєї обіцянки, коли аварія на АЕС у Фукусімі 2011 року посіяла паніку серед німців.
За часів Меркель Німеччина, мотивована економічними інтересами, побудувала газопровід з Росією та розширила торгівлю з Китаєм. Напруженість навколо демократичних цінностей Берліна стала очевидною і досі не повністю вирішена.
Попри свою поміркованість, Меркель також робила і деякі помилки: правила суворої фіскальної економії, ймовірно, підвищили фінансові витрати на відновлення економіки Греції та Італії під час кризи в ЄС.
Її сміливий крок стосувався гуманітарної сфери: Меркель підтримала прийняття близько мільйона біженців із Сирії та інших країн на тлі міграційної кризи влітку 2015 року.
Але пізніше вона намагалася врегулювати міграційну проблему, уклавши угоду з турецьким президентом Реджепом Ердоганом, яка, по суті, заблокувала подальший потік мігрантів до Європи.
Під час керівництва Меркель слабкість у державній інфраструктурі Німеччини розширювалася, а військові витрати залишалися нижчими від того, що повинен забезпечувати союзник НАТО.
Головна заслуга Меркель в тому, що вона пішла з повагою до свого народу та мільйонів інших людей по всьому світу. Однак вибір кандидата в канцлери Німеччини від партії Меркель виявився не найбільш успішним. Соціал-демократи лідирували під час передвиборчої кампанії. У будь-якому разі, завершення «ери Меркель» буде гостро відчуватися у глобальній політиці, особливо в той час, коли потреба світу у демократичних лідерах зростає, резюмує видання.
Перемогу на парламентських виборах в Німеччині отримала Соціал-демократична партія (СДПН), яка набрала 25,7% голосів.
Лідери ХДС/ХСС і СДПН Армін Лашет і Олаф Шольц по різному оцінили підсумки виборів, при цьому обидва заявили про готовність сформувати і очолити коаліційний уряд.
Вибори в Німеччині багато хто називає історичними. Вони завершать епоху 16-річного перебування Ангели Меркель на посту федерального канцлера. Однак склад нового уряду буде формуватися нелегко. Хто і з ким може керувати країною після «епохи Меркель», читайте в статті Олексія Коваля « Німеччина перед виборами: по« світлофора »прямо або наліво? »В ZN.UA.