Зарозумілість, упертість і самовдоволення – це було типовою реакцією Брюсселя на стратегії Девіда Кемерона, яка ґрунтувалася на пропозиції перегляду відносин з ЄС, пише британське видання The Telegraph.
Кемерон хоче провести референдум про членство Великої Британії в ЄС вже у 2016 році. У той же час, опитування демонструють, що за вихід Великої Британії з Євросоюзу виступають лише 36% громадян, 55% вважають, що країна повинна залишатися в складі ЄС.
Перед проведенням британського референдуму, який повинен відбутися в кінці 2017 року, прем'єр-міністр Великобританії висунув керівництву Європейського Союзу ряд умов, при дотриманні яких він готовий відмовитися від ідеї виходу Великобританії зі складу організації. Серед вимог було – обмеження пересування мігрантів в межах ЄС. Лідери Євросоюзу відхилили вимоги Кемерона.
Як вважає автор статті, така зухвала позиція могла б претендувати на щось у разі, якщо б була міцна впевненість у європейському проекті. "Але це настрій самовпевненості грубо недоречний. Реальність така, що поряд з планом Кемерона, ЄС перебуває у скрутному становищі. Творці Європейського союзу обіцяли принести мир та процвітання. Але через грандіозного божевілля, вони принесли тільки борг, відчай і розпад", - вважає видання.
У статті підкреслюється, що ЄС не вистачає якоїсь демократичної легітимності, що означає, що кінець може прийти раніше, ніж політики можуть собі уявити.
"2016 рік може стати роком розвалу ЄС, через що британський референдум стане недоречним. Економіка при цьому зіграє свою центральну роль у процесі розпаду. Незважаючи на нескінченну оптимістичну пропаганду Брюсселя, і все більший податковий контроль, труднощі, пов'язані з євро, не зникли. Зростання все також "хворе" анемією - 0,3 відсотка в третьому кварталі цього року", - йдеться в статті.
Газета наводить також і факти про безробіття, оскільки цей показник в Іспанії досягає 23%, а в Греції – 25 %.
Автор нарікає, що ЄС не може вирішити проблему цієї "нещадної" економічної кризи, тому що це лише частина загальної проблеми. За його словами, єдина валюта ніколи не була справжньою економічною ініціативою. Навпаки, це був політичний інструмент для подальшої федералістської порядку денного. "Поки політичні наслідки цієї економічної катастрофи обмежувалися тільки Італією і Грецією.. Але політичні наслідки єврозони незабаром можуть піти куди далі і посилити конфлікт", - йдеться в статті.
Так, зараз Португалія знаходиться під управлінням уряду Соціалістичного меншини, яка взяла твердий курс на антикапіталізм. Іспанія, судячи з останніх виборів, йде в тому ж напрямку. Як підкреслює автор, ситуацію посилює міграційний криза, який "загрожує розірвати соціальну тканину Європи". "Замість того щоб захищати європейську цивілізацію ЄС став тим, хто знищує нашу спадщину та ідентичність через одержимість відкривати кордони і наміри просунути культурне розмаїття", - підкреслює видання. Таким чином, на думку автора, Євросоюз висміяв патріотизм, концепцію національного суверенітету і створив "фетиш" вільного пересування: ЄС вже нічого не може зробити, щоб змінити ситуацію.
"Це, безсумнівно, призведе до ще більш глибоким розчаруванням в ЄС, що вже яскраво відображено в зростанні антиіміграційного руху, як наприклад, у Франції з Національним фронтом. Але гнів може перерости у відкрите повстання в 2016 році, якщо міграційний криза буде далі приводити до нових терористичних атак. ІДІЛ відкрито хвалився про відправку джихадистів в Європу через пористі кордони ЄС, в той час як ліванський міністр заявив, що один із 50 сирійських біженців може бути екстремістом ІД", - йдеться в статті.
На думку видання, в гіршому випадку вся риторика ЄС про єдність світу і буде вже виглядати образливо. "Легко собі уявити, як масові мітинги по жертвам тероризму можуть перетворитися в демонстрації проти Брюсселі", - резюмує автор.
Як раніше писала британська газета The Financial Times, ЄС переживає кризу довіри через свої імперські амбіції. Історія імперій показує, що вони, як правило, зазнали краху через перенапруження. "У ЄС зараз схожі симптоми. ЄС досяг успіхів у підштовхуванні до інтеграції швидше, ніж він зміг би надати підтримку своїм новим членам. Можливо, амбітна стратегія в даний час є надто далеко йдуть кроком", - йдеться в статті.
Проблема вироблення спільної міграційної політики в рамках ЄС має не тільки економічну і гуманітарну складову, але у більшою мірою схильна до політичних розбіжностей, наголошує у статті для DT.UA Олексій Коваль. Країни півночі і півдня Європи, країни "периферії" і ті, що розташовані всередині континенту, як і раніше відстоюють різні підходи.
Докладніше читайте у статті Олексія Коваля Європу накриває вал нелегальної міграції для тижневика "Дзеркало Тижня. Україна".