Над відносинами між Єврокомісією і 3 збираються чорні штормові хмари. Це буде серйозним випробуванням на витривалість для ключових цінностей ЄС в часи, коли союз от-от втратить одного з найбільших своїх членів.
Коли Велика Британія піде, Польща стане п'ятим за розміром членом ЄС. А отже її вплив на Єврокомісію і Європарламент теж зросте. Про це в редакційній статті пише Financial Times, нагадуючи, що популістський націоналістичний уряд у Варшаві відступає від основоположних європейських принципів демократії і верховенства права. Разом з іншими країнами Центральної Європи вона розлютила Німеччину, відмовившись грати свою роль у розподілі мігрантів.
Це вносить додаткову напругу в ситуацію навколо бюджетом ЄС до 2021 року, який країни-учасниці почнуть обговорювати наступного тижня. Адже Польща - найбільший бенефіціар європейських грошей.
Вихід Британії поставить бюджет в дуже напружене становище. В Брюсселі, Парижі і Берліні зростає відчуття, що якщо Варшава продовжить суперечити європейським цінностям, їй не можна дозволяти користуватися щедрістю ЄС. Польща отримала від ЄС в 2016 році 10,6 мільярдів євро. Це 2,6% від валового доходу країни.
Берлін хоче, щоб більшість виплат з наступного бюджету ЄС були прив'язані до дотримання ключових політик і цінностей союзу, зокрема міграційного закону. І в тому, і в іншому Польща програє. З 2015 року правляча партія "Право і Справедливість" атакувала незалежність системи юстиції. Вона наповнила Конституційний суд лояльними членами, політизувала апарат, який призначає суддів і дозолила розпускати Верховний суд за наказом уряду.
Стривоженість Німеччини і інших країн ЄС виправдані. Поведінка "Права і Справедливості" не лише порушує ключові цінності ЄС, такі як демократія, рівність, верховенство закону і повага прав людини. Вона піднімає також ще одне важливе питання: чи повинні інші країни ЄС вкладати великі суми в країну, чиїй системі юстиції не можна повністю довіряти в питанні захисту від кумівства і корупції?
Берлін також стривожений нерівномірним виконанням схеми розподілення мігрантів в ЄС, розробленої після кризи в 2015 році. Це не така життєво важлива проблема, але все одно Німеччина теж має причини наполягати на ньому. В часи кризи вона взяла на себе найбільший тягар. Тож тепер вона хоче прив'язати регіоанльну допомогу ЄС до готовності країн приймати більшу кількість мігрантів.
Це дозволить ефективно штрафувати бідніші країни в Центральній і Східній Європі, такі як Польща і Угорщина, які відмовляються приймати біженців. На думку видання, це пошле сигнал країнам-учасницям, яку ціну вони заплатять за непокору.
Польща відхрещується від прийому біженців з Близького Сходу і Північної Африки, заявляючи, що нібито у неї вже є біженці з України. Раніше прем'єр Польщі заговорив про десятки тисяч біженців з України. У відповідь у Посольстві України у Варшаві заперечили слова польського прем'єра. Керівник консульського відділення Світлана Криса зауважила, що порівняно з попередніми роками кількість українських біженців у Польщі або бажаючих отримати міжнародний захист зменшилася.
В українському посольстві у Варшаві повідомляли, що за 2017 рік Польща надала статус біженця 56 українцям. А роком раніше таких випадків було на половину менше.