На Мюнхенській конференції з безпеки ядерна тема викликала особливий інтерес, але не звучала трагічно. У ключових питаннях США і Росія повторили свої позиції, хіба що претензії Росії стали більш вираженими, пише завідувач відділом Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак у статті для DT.UA.
Експерт зазначив, що договір щодо стратегічних силах СНО-3 ("New START"), який закінчується в 2021 році, Росія хотіла б продовжити при дотриманні Сполученими Штатами певних умов.
США уникають коментувати долю СНО-3. Дональд Трамп неодноразово заявляв, що вважає цей договір невигідним, але говорити про це прямо на Мюнхенській конференції було б недоречно.
"Навколо багатостраждального Договору про ракети середньої та малої дальності тривала боротьба за право не вважатися його могильником. Представники Росії всіляко нагадували, що саме США оголосили про вихід. До цього додавали давні й нові російські претензії, нині доповнені потішною вимогою вважати американські безпілотні літальні апарати крилатими ракетами.", - пише Їжак.
Заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова запитали, продовжує автор, як Росія, що, за історичними мірками - недавно, вустами Михайла Горбачова пропонувала будувати мир із нульовими рівнями ядерних озброєнь, докотилася до ядерних мультиків Путіна?
"Смисл відповіді - в усьому винні США, Росія ж від своїх благородних зобов'язань будувати без'ядерний світ, як того вимагає Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, не відмовлялася.", - додав експерт.
Їжак підкреслює, що взаємні претензії США і Росії розширюються, але питання нових переговорів сторони оминають, багатозначно озираючись на Китай.
"Давній консенсус у сфері ядерного роззброєння полягав у тому, що спочатку США і Росія мають досягти рівня, порівнянного з ядерними потенціалами інших ядерних держав, і тільки потім двосторонні договори мають стати багатосторонніми. Китай вважає, що цей консенсус повинен залишатися в силі. Але сумніви зростають із розширенням технологій, які значною мірою урівнюють високоточну зброю з ядерною за бойовою ефективністю, і зі зростанням економічної потуги Китаю, що робить можливим, за необхідності, стрімке зростання його ядерного потенціалу", - резюмує Їжак.
Детальніше про Мюнхенську конференцію з безпеки 2019 року читайте у статті Олексія Їжака "Вільна головоломка" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".