UA / RU
Підтримати ZN.ua

WSJ дізналося, коли Трамп і Сі можуть провести саміт: США та Китай почали обговорення

Трамп і Сі через своїх представників висловлювали зацікавленість у проведенні зустрічі.

Вашингтон і Пекін почали обговорення потенційної зустрічі між президентом США Дональдом Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном. Зокрема, саміт може відбутися у червні в Штатах, повідомляє WSJ, посилаючись на джерела.

Читайте також: Жорсткіше щодо Китаю, м’якше щодо Росії: США не хочуть протидіяти тіньовому флоту РФ – Bloomberg

Обговорення наразі перебувають на ранній стадії та відбуваються в той час, коли адміністрація Трампа посилює тарифні й інші торговельні заходи проти Китаю. Ця стратегія спрямована на створення важелів впливу на переговорах із Пекіном. 

Американський президент і Сі через своїх представників висловлювали зацікавленість у проведенні зустрічі після перемоги Трампа на виборах у листопаді минулого року. Останні переговори про можливий саміт у червні (місяць, коли обидва лідери святкують свої дні народження) свідчать про готовність сторін внести певну частку “доброї волі” у відносини на тлі торговельної напруженості, яка розхитує світові ринки й бізнес. 

Сі народився 15 червня 1953 року, а Трамп 14 червня 1946 року.

Поки що зустріч “не затверджена”.

В умовах посилення економічного тиску США Пекін дуже зацікавлений у переговорах, щоб запобігти або принаймні сповільнити додаткові підвищення тарифів і технологічні обмеження з боку Штатів. Китай сподівається, що саміт допоможе запустити цей процес.

Китай першим зіштовхнувся з повсюдним підвищенням тарифів з боку Трампа. Пекін швидко відповів власними тарифами на мита США, однак реакція була поміркованою, щоб уникнути ескалації напруженості й залишити можливість для переговорів.

Серед інших заходів, які розглядає команда Трампа з питань торгівлі, - обмеження китайських інвестицій у США та американських інвестицій у Китай; націленість на галузі, в яких домінує Пекін, такі як суднобудування; і подальше обмеження продажу високотехнологічної продукції китайським компаніям. 

Поїздка до Вашингтона, однак, несе ризики для Сі: він може виглядати “прохачем” у той час, коли тиск на Китай зростає. Китайські чиновники, які беруть участь у переговорах щодо саміту, також остерігаються ризику розгортання подій, подібно до публічної суперечки Трампа з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті 28 лютого.

Саме тому Китай виявив більшу зацікавленість у тому, щоб Трамп приїхав до Пекіна на саміт — така можливість теж розглядається.

Радники Білого дому кажуть, що Трамп не поспішає вести переговори з Сі через економічну силу США. Американський лідер, який неодноразово вихваляв Сі, називаючи його “добрим другом”, продовжує вірити у свої можливості запроваджувати проти Китаю такі заходи, як тарифи, водночас очікуючи, що його особисті зв'язки з Сі збережуться і забезпечать “страховку” на випадок потрясіння для обох сторін від торговельних тарифів.

Читайте також: Трамп може у квітні відвідати Китай та зустрітися з Сі — ЗМІ

Пекін, попри не зовсім сприятливу внутрішню економічну ситуацію, намагається демонструвати свою силу. Минулого тижня Китай оголосив цільовий показник зростання близько 5% на 2025 рік, очікуючи, що його економіка зможе протистояти торговельному тиску. На пресконференції минулого тижня міністр закордонних справ Ван І Китаю розкритикував адміністрацію Трампа за її підхід до Пекіна.

Однак за лаштунками Китай прагне співпрацювати з командою Трампа, щоб уникнути “зіткнення наддержав”, якого не було з часів холодної війни, потенційно всеосяжного суперництва за економічне, технологічне й геополітичне панування.

Після перемоги Трампа в листопаді Китай відправив кілька делегацій до Вашингтона для вивчення потенційних домовленостей з новою адміністрацією США, стверджуючи, що тарифи посилять інфляційний тиск у Штатах, який Трамп намагається приборкати. Останнім часом китайські делегації в США також намагалися краще зрозуміти, чому Трамп “з ентузіазмом” сприймає РФ та російського диктатора Владіміра Путіна. Є припущення, що зближення Трампа з Росією частково зумовлене стратегічним бажанням “вбити клин” між Москвою і Пекіном.