У час, коли Україна готує свій весняний контрнаступ, 60% республіканців кажуть, що США повинні підтримувати Київ, поки Росія не буде переможена. Про це свідчать дані опитування CAPS-Harris, проведеного в березні. Але підтримка Республіканської партії слабне. Частка прихильників партії, які вважають, що США надають занадто багато допомоги Україні, невпинно зростала. І якщо одразу після російського вторгнення таких було 9%, то в січні так вважали 40% республіканців, згідно з опитуванням Pew Research Center.
Багато республіканців, які вагаються, розчаровані тим, що у адміністрації Джо Байдена немає чіткої стратегії перемоги. Вони чують правих скептиків щодо України, які стверджують, що війна коштує занадто дорого, виснажує американську військову готовність, збільшує ризик ядерної конфронтації з Росією і відволікає від більшої загрози з боку комуністичного Китаю. Дехто починає задаватися питанням, чи дійсно підтримка України з боку США відповідає національним інтересам.
«Це справедливі запитання. Більшість консерваторів не ізоляціоністи, вони радше неохочі інтернаціоналісти, які готові підтримувати лідерство США на світовій арені, якщо переконані, що це стосується наших національних інтересів. Альтруїстичних аргументів солідарності з українським народом їм недостатньо, вони вимагають аргументації підтримки України в дусі «Америка насамперед»», - пише в статті для Washington Post колишній автор промов президента Джорджа Буша-молодшого і науковий співробітник American Enterprise Institute Марк Тіссен.
Він перелічує 10 «чітких пунктів», чому республіканці, прихильні до ідеї під гаслом «Америка насамперед», повинні підтримувати Україну.
1. Перемога Росії пожвавить ворогів США
Тіссен пропонує запитати себе, чи принизливе рішення президента Байдена вивести війська з Афганістану додало впевненості Владіміру Путіну перед вторгненням в Україну? Автор переконаний, що, звісно ж, так. Путін спостерігав за подальшою капітуляцією Байдена в питанні газопроводу «Північний потік-2» і його небажанням надати Україні летальну військову допомогу в той час, як Росія зосередила війська на українському кордоні. Російський автократ зробив висновок, що Байден слабкий.
«А тепер уявіть, що було б, якби Байден дослухався до порад правих, які виступають проти допомоги, і відмовився озброювати Україну. Путін взяв би Київ. І багато з тих самих консерваторів, які зараз критикують президента за те, що він робить занадто багато, сказали б: Байден катастрофічно слабкий. Спочатку він дозволив талібам увійти в Кабул, а тепер дозволив росіянам увійти в Київ. І вони мали б рацію», - пише Тіссен.
Він переконаний, що якби США припинили постачати українській армії зброю, розвідувальні дані і надавати іншу підтримку, Росія перемогла б у війні. І це додало б впевненості ворогам Америки на Близькому Сході і в Східній Азії. Перемога Росії ще більше популяризувала б наратив про «занепад Заходу», підриваючи альянси США в Європі й Азії.
«Вплив Китаю і Росії зросте за наш рахунок. Але відповідь на слабкість Байдена полягає не в тому, щоб підштовхувати до ще більшої слабкості, перекриваючи потік допомоги від США. Вона полягає в тому, щоб підштовхнути адміністрацію демонструвати силу, надаючи Україні зброю, необхідну їй для перемоги», - наголошує автор.
2. Перемога України допоможе стримати Китай
Якщо поразка в Афганістані додала Путіну впевненості, то наскільки більше слабкість США в Україні підбадьорить китайського диктатора Сі Цзіньпіна? Ризик війни за Тайвань злетів би до небес. І, на відміну від війни в Україні, в ній цілком можуть бути задіяні американські війська.
«Подумайте про розрахунок Сі Цзіньпіна: якщо США не стануть на захист України - міжнародно визнаної суверенної держави - тоді наскільки ймовірним можна вважати рішучий захист Тайваню, який такого визнання не має? І якщо Сполучені Штати не готові витрачати гроші на захист України, то чи дійсно вони будуть ризикувати життями американців, щоб захистити Тайвань? Нездатність врятувати Україну підірве довіру до нашого захисту Тайваню, що зробить війну більш імовірною», - йдеться в статті.
Тіссен додає, що азіатські союзники США, безумовно, знають, що результат війни в Україні має вирішальне значення для мислення Китаю. У березні, коли Сі Цзіньпін відвідував Росію, прем'єр-міністр Японії Фуміо Кішіда приїхав з візитом в Україну.
«Завтра Східна Азія може стати Україною», - сказав Кішіда, підкресливши, що доля Києва і Тайбея «нероздільні».
3. Перемога над Путіним послабить китайсько-російське партнерство
Сі Цзіньпін добивається побудови глобального порядку під керівництвом Китаю, який сприятиме світовим автократіям. Переслідуючи цю мету, він зробив ставку на Путіна і зустрічався з ним близько 40 разів з моменту приходу до влади в 2012 році. Партнерство Китаю з Росією «без обмежень» - «це особиста політика Сі Цзіньпіна», - сказав колишній заступник радника Трампа з національної безпеки Метью Поттінгер.
«Поразка Путіна завдала б великої шкоди авторитету Сі Цзіньпіна», - сказав він, додавши, що це дасть зрозуміти, що китайський лідер підтримав невдаху.
Перемога над Путіним в Україні завдала б удару в саме серце китайсько-російського альянсу, що зароджується, і відновила б репутацію США як надійної сили. Країни світу отримають стимули для поглиблення своїх торговельних, інвестиційних і безпекових зв'язків зі Сполученими Штатами за рахунок Китаю.
«Перемога України зробить Сполучені Штати сильнішими, безпечнішими і процвітаючими. З іншого боку, якщо Путін переможе в Україні, це призведе до розширення китайського економічного впливу в Європі. Скептично ставлячись до сили США, європейці, ймовірно, розвернуться до ведення бізнесу з Росією», - пише Тіссен, додаючи, що це ж зроблять і союзники в Азії. Тож Америка стане слабшою, менш безпечною і не такою успішною.
4. Підтримка України відновить доктрину Рейгана
Протягом більшої частини останніх двох десятиліть зовнішня політика США слідувала доктрині Буша. Після терористичних атак 11 вересня 2001 року американці не чекають на новий удар.
«Ми боролися з терористами за кордоном, щоб не зіткнутися з ними тут, вдома. Ця доктрина допомогла запобігти катастрофічним атакам у США, але, зрештою, постійна бойова готовність виснажила волю Америки жертвувати життями американських солдатів. Відчуваючи виснаження, президенти Барак Обама і Дональд Трамп - обидва скептики доктрини Буша - зменшили військову присутність США за кордоном», - йдеться в статті.
Рональд Рейган був у схожій ситуації, коли його обрали президентом у 1980 році. Війна у В'єтнамі розчарувала американців, які більше не хотіли відправляти американські війська воювати в далекі країни. Тому Рейган знайшов антикомуністичних партнерів, готових боротися з нашими спільними ворогами. Їм була потрібна американська зброя, допомога з підготовкою і дані розвідки, а також фінансова, дипломатична І гуманітарна підтримка. Таким чином Рейган допоміг борцям за свободу скрізь: від Центральної Америки до Південної Азії, - вирватися з лещат експансіоністської Росії. І це допомогло здобути перемогу в Холодній війні.
«В Україні доктрина Рейгана повертається, нагадуючи нам, що ми можемо дати відсіч тоталітарній агресії, не беручи безпосередньої участі у війнах за кордоном. На жаль, Джо Байден - не Рональд Рейган. Він лише дає українцям достатньо зброї, щоб не дозволити Росії перемогти, але не достатньо, щоб допомогти їм вигнати росіян зі своєї країни так само, як Рейган допоміг вигнати Радянський Союз з Афганістану», - пише Тіссен.
5. Перемога заощадить мільярди доларів США
Російський авантюризм виснажує американські ресурси. Знищуючи російську військову загрозу, Україна зменшує кількість грошей, які США доведеться витрачати на захист Європи, не ризикуючи при цьому життями американців.
Росія може ніколи не відновити сили, які вона витратила у війні проти України. Її армія зазнала більше бойових втрат, ніж у всіх війнах після Другої світової війни разом узятих. Росія втратила близько 2000 танків - більше половини свого оперативного парку - плюс тисячі інших одиниць військової техніки, включаючи бойові літаки, бойові машини, безпілотні літальні апарати, радіолокаційні та зенітні системи, а також щонайменше 18 кораблів ВМФ. За оцінками британського міністерства оборони, 97% російської армії зараз задіяні в Україні.
«З кожним російським танком, літаком і піхотною дивізією, які знищать українці, Сполученим Штатам доведеться витрачати на стільки ж менше коштів, щоб стримувати російську агресію в наступні десятиліття», - пояснює автор.
Наслідки цього стосуватимуться не лише Європи. За часів адміністрації Обами Росія здійснила військову інтервенцію в Сирію на боці Ірану і режиму Башара Асада. Сьогодні війна в Україні змінила сценарій: Росія була змушена скоротити свою присутність в Сирії і передислокувати критично важливу військову техніку в Україну. Крім того, тепер не Москва допомагає Тегерану, а якраз навпаки, це Іран підтримує Росію зброю, відправляючи їй безпілотник.
Тіссен додає, що перемога над Росією в Україні принесе так звані «дивіденди поразки», які дозволить США передислокувати ресурси з Європи в Тихоокеанський регіон для стримування Китаю. Перемога України також створить умови миру і стабільності в Європі, що сприятиме розширенню торгівлі і інвестуванню з найбільшими торговельними партнерами Америки. З часом це дозволить США витіснити Росію як основного постачальника енергоносіїв до Європи. Фінансові вигоди для американців будуть величезними.
З іншого боку, для Сполучених Штатів ціна перемоги Росії в Україні буде астрономічною.
Після поглинання України Путін, швидше за все, поглине Білорусь, щоб створити нову конфедерацію з трьох країн, - вважає колишній радник з національної безпеки Стівен Хедлі. Ця нова російська імперія загрожуватиме Румунії, Словаччині і Польщі.
Путін, швидше за все, почне наступ проти Молдови, країн Балтії і, можливо, навіть Польщі, - переконаний Хедлі. Він допускає, що Кремль може поставити перед собою мету створити сухопутний коридор через територію НАТО до ізольованого Калінінграду. Чорне море, по суті, стане російським озером, що дозволить Путіну загрожувати Південній Європі.
«Ця нова мапа вимагатиме розгортання більшої кількості американських військ в Європі і значного збільшення загальних оборонних витрат США, адже тепер Сполученим Штатам доведеться захищати континент від дедалі більшої російської загрози, одночасно готуючись захищати своїх партнерів, союзників і власну територію в Тихому океані від китайської агресії. Іншими словами, озброєння України - це вигідна угода порівняно з альтернативою», - пояснює автор.
6. Полігон для випробування нової зброї
Про це пише The New York Times: «Україна стала полігоном для випробування найсучаснішої зброї та інформаційних систем, а також нових способів їх використання, які, за прогнозами західних політичних діячів і військових командирів, можуть визначати характер війни на кілька поколінь вперед».
Наприклад, українські війська розгорнули нову інформаційну систему Delta. Це хмарна, мережецентрична система ведення війни (NCW), яка дозволяє українським військовим, місцевим чиновникам і навіть перевіреним цивільним спостерігачам використовувати ноутбуки, планшети і мобільні телефони для обміну інформацією про місцезнаходження і можливості російських військ.
«Програмне забезпечення, розроблене в координації з НАТО, майже не було протестоване в бою», - пише New York Times, додаючи, що українські війська змогли використати його, «щоб витіснити росіян з міст і сіл, які вони окупували протягом місяців».
Українські сили також випробовують нові морські безпілотники, об’єднуючи їх з повітряними безпілотниками, щоб знищувати набагато більші російські військові кораблі. Українці здійснили комплексні атаки на російські військово-морські сили в Севастополі, знищивши майже 20 російських кораблів, в тому числі «Москву», яка була гордістю російського Чорноморського флоту.
«Можливості і концепції, випробувані в Чорному морі, можуть мати вирішальне значення для протистояння китайському нападу в Тайванській протоці», - допускає Тіссен.
«Україна також випробовує литовську протиракетну зброю Sky Wipers, яка ніколи раніше не використовувалася в бою. Пентагон надсилає Україні експериментальні засоби для знищення іранських безпілотників Shahed-136. Більше того, Україна звернулася до американських оборонних виробників з пропозицією привезти своє новітнє обладнання в Україну, щоб випробувати його в реальних бойових умовах», - йдеться в статті.
Нові стратегічні доктрини, розроблені американськими військовими, також проходять випробування в реальних умовах. Наприклад, «Оперативна концепція опору» описує план того, як менші країни можуть ефективно протистояти більшому сусідові-загарбнику.
«Доктрина пропонує інноваційний і нетрадиційний підхід до ведення війни і тотальної оборони, яким керуються не лише українські військові, але цивільне населення країни, залучене до спільного опору російській армії», - пише CNN.
Уроки, отримані на полі бою в Україні, можуть бути використані для допомоги Тайваню, вони можуть надіслати Пекіну сигнал, що навіть якщо йому вдасться перетнути Тайванську протоку, Тайбей може успішно відбити китайське вторгнення на суходолі.
7. Озброєння України відроджує американську оборонно-промислову базу
Тіссен підклеслює, що гроші, які Конгрес виділив на озброєння української армії, не витрачаються в Україні. Вони йдуть насамперед американцям: або щоб замінити зброю, відправлену в Україну з американських запасів, або на виробництво озброєнь, які надсилають Києву.
«Коли ми говоримо про надання допомоги Україні... системи озброєнь виробляються американськими або союзними і партнерськими країнами. Їх виробляють General Dynamics, Raytheon, Lockheed Martin, в деяких випадках Boeing. ... І ці системи будуються в більшості випадків у Сполучених Штатах», - пояснює директор програми міжнародної безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень Сет Джонс.
Тому допомога Україні створює робочі місця в США і оживляє американську оборонно-промислову базу, яка небезпечно атрофувалася після Холодної війни. Нещодавно Джонс провів серію американо-китайських військових симуляцій і виявив, що без нарощування виробництва у США закінчиться високоточна зброя вже через тиждень після початку бойових дій.
Більше того, зброя, яку надсилають Україні, не зменшить готовність США захищати Тайвань. Військова стратегія США там полягає в тому, щоб позбавити агресора можливості перетнути Тайванську протоку шириною 100 миль для висадки десанту. Це робота не для гаубиць, HIMARS або бронетехніки, це робота для винищувачів F-35, бомбардувальників B-2 і B-21, атомних підводних човнів і протикорабельних ракет дальнього радіусу дії.
«Ми не надаємо Україні жодної з цих можливостей. Отже, аргумент, що наша допомога Україні якимось чином наражає Тайвань на більший військовий ризик, хибний», - каже Фред Каган, директор проекту "Критичні загрози" в American Enterprise Institute.
Тіссен також підкреслює, що озброєння України також йде на користь союзникам в НАТО. Віддаючи свої застарілі системи радянських часів Києву, вони швидше переходять на західне озброєння, яке значною мірою виробляється в США. Вигоду від цього отримують американські робітники, військові і життєво важлива оборонна промисловість.
8. Російське вторгнення зміцнило американські альянси
Путін хотів своїм вторгненням послабити НАТО і розбити очолювані США альянси, щоб його країна могла відновити свої імперські кордони, а Китай - отримати свободу дій в Тихому океані. Але відбулося протилежне.
16 союзників НАТО (більше половини членів альянсу) збільшили витрати на оборону в 2022 році, а ще 7 країн пообіцяли збільшити витрати на оборону у відсотках ВВП в найближчій перспективі. Автор зауважує, що у відсотках від ВВП США посідають 9 місце у витратах на підтримку України, поступаючись Латвії, Естонії, Литві, Норвегії, Польщі, Нідерландам, Чехії і Великій Британії. Болгарія і Фінляндія виділяють майже такий самий відсоток ВВП, як і США.
Навіть Німеччина починає вириватися вперед. Будучи найбагатшою країною Європи, вона витрачала лише близько 1,4% свого ВВП на оборону. Але після російського вторгнення Берлін оголосив про виділення понад 100 мільярдів доларів на модернізацію своїх Збройних сил, що, «якщо буде реалізовано, стане найбільшим абсолютним стрибком у військових витратах Німеччини з часів Другої світової війни», - пише New York Times. Німеччина також виділила понад 8 мільярдів доларів для України і обіцяла надати ще 3 мільярди.
Катастрофічний прорахунок Путіна спонукав Швецію і Фінляндію відмовитися від десятиліть нейтралітету і приєднатися до НАТО. У Тихоокеанському регіоні Японія оголосила про плани збільшити свої оборонні витрати на 287 мільярдів доларів протягом наступних п'яти років або майже на 60%. Це зробить Японію країною з третім за величиною оборонним бюджетом у світі. Південна Корея також збільшує витрати на оборону і нещодавно схвалила передачу гаубиць Україні. Підтримка Києва з боку США пробудила наших азійських союзників, які були б критично важливими партнерами в успішній обороні Тайваню.
«Найголовнішим союзником у цій справі є сама Україна, яка веде бойові дії і зазнає втрат. Все, що вона просить - це інструменти для протистояння нашому спільному ворогу. Чи є для США кращий варіант розподілу тягаря, ніж надання зброї для знищення російських військових, в той час як Україна зазнає втрат?» - ставить риторичне питання автор.
9. Перемога допоможе запобігти розповсюдженню ядерної зброї
Тіссен пише, що російське вторгнення почалося почасти тому, що за наполяганням США Україна відмовилася від свого пострадянського ядерного арсеналу. Після розпаду СРСР незалежна Україна успадкувала майже 2 тисячі одиниць стратегічної ядерної зброї, а також ракети і стратегічні бомбардувальники. Якби Київ все ще мав цю зброю, Росія ніколи б не вторглася.
Але в грудні 1994 року адміністрація Білла Клінтона уклала угоду під назвою Будапештський меморандум про гарантії безпеки, згідно з якою українська сторона погодилася відмовитися від цієї зброї. В обмін на це США і Велика Британія пообіцяли «надати допомогу... якщо Україна стане жертвою акту агресії», а Росія зобов'язалася «утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України».
«Неспроможність Росії виконати свої зобов'язання робить вкрай важливим, щоб ми виконали свої. В іншому випадку, країни по всьому світу дійдуть висновку, що вони повинні розробити власну ядерну зброю для захисту своїх кордонів. Більше того, потенційні агресори використовуватимуть свої ядерні арсенали як ліцензію на вторгнення до неядерних сусідів і стримуватимуть нас від надання їм допомоги звичайними засобами. Якщо Росії дозволять завоювати Україну, погрожуючи застосуванням ядерної зброї, Пекін може дійти висновку, що він може вільно вторгнутися на Тайвань і використати свій ядерний арсенал, щоб перешкодити США і їхнім союзникам допомогти Тайбею в обороні», - пояснює автор,
Також КНДР може дійти висновку, що їй слід прискорити розробку ракет, здатних досягти США, щоб досягти своєї давньої мрії - возз'єднання Корейського півострова під контролем Пхеньяна. Іран може дійти висновку, що ставши ядерною державою, він зможе загрожувати Ізраїлю і не боятися, що США прийдуть на допомогу союзнику.
Більше того, Саудівська Аравія пообіцяла теж збудувати ядерний арсенал, якщо Тегеран збудує свій. Інші країни Перської затоки наслідують приклад Ер-Ріяда, що означатиме сунітсько-шиїтську гонку ядерних озброєнь на Близькому Сході. Японія і Південна Корея можуть дійти висновку, що американська ядерна парасолька «стала дірявою», і обзавестися власною. Ядерне нерозповсюдження буде мертвим, а кількість ядерних держав у світі зростатиме як на дріжджах.
«Поразка в Україні означатиме більше ядерних держав, більше агресивних війн і це неминуче підвищить ризик того, що конфлікт вийде з-під контролю. Коротше кажучи, піддатися Путіну - це набагато більш вірогідний шлях до Третьої світової війни, ніж протистояти йому», - пише Тіссен.
10. Перемога в Україні досяжна
Нинішні і колишні американські військові лідери вважають, що Україна може перемогти, якщо їй нададуть необхідну для цього зброю. Генерал у відставці Джек Кін, який в минулому був заступник начальника штабу Армії США, каже, що Україні потрібні танки і БМП, далекобійна високоточна артилерія, системи протиповітряної оборони і сучасні винищувачі.
«Це складові успіху. І якщо у вас немає цих складових, ви не зможете зайняти територію, яку хочете зайняти, в той час, коли ви хочете її зайняти», - каже Кін.
Адміністрація Байдена або відмовляється, або повільно постачає ці ключові інгредієнти. Після майже річного опору Білий дім в січні нарешті погодився надати танки M1A1 Abrams.
«Але замість того, щоб відправити танки з наших попередньо розміщених запасів в Європі (що дозволило б використати танки під час весняного наступу України), адміністрація вирішила виготовити нові машини, доставка яких займе рік або більше. Тепер Байден, як повідомляється, знову перемикає передачі і відправляє танки з наявних запасів американської армії, які можуть прибути через «місяці». Те ж саме стосується далекобійної артилерії і військово-повітряних сил», - йдеться в статті.
Адміністрація дала Україні HIMARS у травні минулого року, але таємно модифікувала їх, щоб вони не могли стріляти далекобійними ракетами. Байден все ще відмовляється надати ракети ATACMS з дальністю дії 300 кілометрів, побоюючись, що Київ теоретично зможе вражати цілі на території Росії. І, незважаючи на заклики двопартійної групи сенаторів, Байден відмовляється надсилати винищувачі F-16 - «поки що», за його словами.
«Поки що? Чого ж він чекає? Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі нещодавно заявив групі сенаторів і конгресменів на закритому брифінгу, що якби США надали F-16 і ракети більшої дальності, Україна могла б перемогти у війні. Перемога - це те, чого хоче американський народ. 67% американців кажуть, що Сполучені Штати повинні підтримувати Україну «доти, доки Росія не виведе всі загарбницькі сили з її території або не зазнає поразки на полі бою». Наразі єдине, що заважає цьому - брак американської зброї, спричинений відсутністю волі американського президента. Настав час проявити цю волю і закінчити цю війну перемогою», - пише автор.
Він додає, що є ще один потужний аргумент на користь підтримки України, який він ще не озвучував. І він досить простий: допомагати Україні - це просто правильно. Це американський обов'язок.
«Як пояснив Рейган 40 років тому під час своєї промови «Імперія зла», США не можуть самоусунутися «від боротьби між добром і злом», тому що «Америка тримає факел свободи не лише для себе, але й для мільйонів інших людей по всьому світу». Ці слова сьогодні звучать так само правдиво, як і за часів Рейгана. Війна в Україні - це боротьба між добром і злом і в цій боротьбі Америка не повинна залишатися нейтральною», - переконаний Тіссен.
Але навіть це повністю відповідає інтересам США. Після закінчення Холодної війни демократична форма правління поширилася по всьому світу. Різке розширення людської свободи призвело до безпрецедентного поширення миру, стабільності і процвітання. Але навіть ті, кого не переконав заклик Рейгана протистояти злу, можуть погодитися з ним у тому, що Сполучені Штати повинні домагатися «миру через силу».
«Ізоляціоністи, які підтримували гасло «Америка насамперед» в 1930-х роках сподівалися уникнути повторення кривавої бійні Першої світової війни, яка забрала близько 20 мільйонів життів. Натомість, їхня нездатність протистояти підйому Адольфа Гітлера призвела до Другої світової війни, яка забрала 60 мільйонів життів. Дозвіл Гітлеру захопити Судетську область в Чехословаччині не заспокоїв диктатора і не забезпечив «мир для нашого часу». Це лише розпалило апетит Гітлера та інших експансіоністських держав. Те ж саме станеться, якщо ми дозволимо Путіну захопити Україну», - пояснює автор.
Урок 20-го століття полягає в тому, що принцип «Америка понад усе» вимагає від американців демонструвати силу і стримувати ворогів від розв'язання агресивних війн, щоб американським військам не довелося воювати і гинути в черговій глобальній пожежі.
«Вторгнення в Україну було провалом стримування. Лише допомігши Україні перемогти, ми можемо запобігти подальшим провалам стримування», - наголошує Тіссен.