Інформація - це життєдайне джерело світу. Вона пульсує в потоках фактів і зображень. А ми потопаємо в ній. Але інформація може бути отрутою, небезпечною зброєю. Дезінформація може бути використана для ведення політичної війни. Як пише історик Томас Рід у своїй книзі "Активні заходи", присвяченій цій темі, така умисна брехня може послабити політичну систему, яка покладається на правду.
«Дезінформаційні операції, по суті, підривають саму основу відкритих суспільств», - пише він.
Операція з поширення брехні, яку зараз веде Росія, дуже детально демонструє, як працює цей злий задум. Взявши програму США, яка мала на меті зробити людей на пострадянському просторі здоровішими і захищенішими, програму, яку вона вітала і в якій сама брала участь протягом 22 років, Росія перекрутила факти, створивши масу неправдивих тверджень. Ця кампанія, яка ґрунтується на багаторічних традиціях Кремля, посилилася під час руйнівної війни Росії проти України в минулому році, - пише Washington Post в редакційній статті.
Дезінформація - це не просто «фейкові новини» чи пропаганда, а підступне забруднення світового інформаційного обміну. І цей світовий простір вибухає.
Рука допомоги
29 серпня 2005 року Барак Обама, який на той час був сенатором-демократом від штату Іллінойс, і сенатор-республіканець від штату Індіана Річард Лугар відвідали лабораторію Центральної санітарно-епідеміологічної станції Києва в Україні. Ця установа не була добре захищена і, зважаючи на характер її роботи у сфері охорони здоров'я, містила небезпечні патогени. Енді Вебер, представник Міністерства оборони США, показав Обамі піднос з маленькими пробірками: це були зразки Bacillus anthracis, бактерії, що викликає сибірську виразку.
«Я побачив пробірки, наповнені сибірською виразкою і чумою, які лежали практично відкриті і не охоронялися. Це була небезпека, від якої, як нам сказали, можна було захиститися тільки з допомогою Америки», - згадував Обама.
Після терактів 11 вересня 2001 року з’явилося глибоке занепокоєння, що терористи можуть заволодіти такими матеріалами. Президент України Леонід Кучма звернувся до США з проханням перевірити безпеку хімічних і біологічних об'єктів його країни. І Вебер, який допоміг викрити нелегальну радянську систему розробки біологічної зброї, провів два тижні з невеликою командою, ретельно вивчаючи українські установи наприкінці 2001 року. У лабораторії в Києві, яку відвідав Обама, зберігалися збудники не лише сибірської виразки, але й туляремії, бруцельозу, лістеріозу, дифтерії, холери, черевного тифу та інших хвороб.
У день візиту Обами Україна підписала угоду зі США про оновлення та модернізацію лабораторій. Наприклад, велика рогата худоба в Україні час від часу заражається сибірською виразкою природним шляхом. Тож українські вчені культивували бактерію-збудника для діагностичних цілей. Це означало, що вони зберігали її культури, які потенційною могли стати ціллю для терористів. Допомога США дозволила б перейти до використання більш безпечних молекулярних методів діагностики, таких як полімеразна ланцюгова реакція та тестування на антигени. США також пообіцяли вдосконалені системи безпеки і надати більш ефектвні засоби, щоб можна було швидше виявляти спалахи хвороб, а також визначати їхню причину.
Угода з Україною виникла на основі закону Нанна-Лугара 1992 року, авторами якого були Лугар і сенатор Сем Нанн (штат Джорджія). Закон був спрямований на ліквідацію залишків ядерної, хімічної та біологічної зброї часів Холодної війни на території колишнього Радянського Союзу. У 1990-х роках було ліквідовано тисячі ядерних боєголовок і ракет, а потім і величезні запаси хімічної зброї. Пізніше програма Нанна-Лугара поширилася на зменшення біологічних загроз у російських лабораторіях, а також в інших колишніх радянських республіках. Зокрема, у 2011 році в Грузії відкрили референс-лабораторію громадського здоров'я - Центр Лугара в Тбілісі. Патогени, що зберігалися в науково-дослідному інституті радянських часів у центрі грузинської столиці, були переміщені до спеціально побудованого безпечного приміщення.
«Програма Нанна-Лугара частково відповідала інтересам США. Але це також був акт доброзичливості. Єдина наддержава, що залишилася, простягнула руку допомоги слабким і бідним країнам, надаючи колишнім радянським республікам близько одного мільярда доларів на рік», - пише Washington Post.
Починаючи з 2005 року, завдяки угоді США з Україною, 46 біомедичних та медичних установ отримали допомогу на суму 200 мільйонів доларів. Ця допомога не була нікому нав'язана - вона була покликана зробити людей більш захищеними і здоровими. Реципієнти хотіли її отримати. У 2014 році Владімір Путін позбавив Росію цієї допомоги, але програма продовжувала працювати в інших країнах.
Перевертаючи правду з ніг на голову
Холодна війна не стала гарячим конфліктом між наддержавами, але протистояння інтенсивно велося в тіні. Дезінформація була радянською тактикою з 1949 по 1988 рік. В часи Корейської війни у 1951-1953 роках СРСР, Китай і Північна Корея поширили твердження, що США нібито випустили бактерії й інфікованих комах на території КНДР і Китаю. Звинувачення були сфабриковані, але отримали широке розповсюдження. Їх спростували лише в 1998 році завдяки документам ЦК КПРС, опублікованим дослідником Мерілендського університету Мілтоном Лейтенбергом. Він отримав копію телеграми Мао Цзедуну, надісланої після смерті Йосипа Сталіна, в якій говорилося: «Радянський уряд і Центральний Комітет КПРС були введені в оману. Поширення в пресі інформації про застосування американцями бактеріологічної зброї в Кореї ґрунтувалося на неправдивих відомостях. Звинувачення на адресу американців були вигаданими».
В іншій дезінформаційній кампанії СРСР у 1980-х роках просував неправдиву історію про те, що США генно-інженерним шляхом створили вірус, який викликає СНІД. Це нібито відбулося у Форт-Детрік, біомедичному об'єкті армії США. До цієї брехні додалася ще одна про те, що вірус був випущений в Африці, щоб вбивати африканців. КДБ розповсюдив цю історію у ЗМІ по всьому світу. Опитування пізніше показали, що кампанія була успішною: 20 досліджень громадської думки афроамериканців між 1990 і 2009 роками показали: в середньому 28% респондентів вважали, що походження ВІЛ було пов’язане з геноцидом.
В останні роки програма Нанна-Лугара стала частою мішенню російських дезінформаційних кампаній. Оскільки фінансування частково надходило через Агентство Пентагону зі зменшення військової загрози, Росія часто стверджувала, що в установах-реципієнтах проводяться військові дослідження. Грузинський Центр Лугара був у центрі уваги. У грудні 2009 року в російській газеті «Правда» з'явилася стаття, в якій стверджувалося, що «на території Грузії таємно розробляється біологічна зброя». Стаття містила щонайменше дев'ять окремих неправдивих тверджень.
У 2018 році Росія націлила новий потік дезінформації на Центр Лугара. 16 січня сайт South Front, пов'язаний з російськими спецслужбами, опублікував 49-сторінковий документ під назвою «Біологічна зброя Пентагону». Це була витончена суміш автентичних історичних документів, що описують програму США з розробки біологічної зброї до 1969 року, тобто до того, як договір 1972 року оголосив використання мікробів в якості зброї незаконним, з неправдивими відомостями про те, що Сполучені Штати продовжують роботу над біологічною зброєю в Центрі Лугара. У вересні того року колишній офіцер КДБ і екс-співробітник служби безпеки Грузії Ігор Ґіоргадзе виступив на російських телеканалах RT і Sputnik з документами, які, як він стверджував, свідчили, що Центр Лугара «може бути прикриттям для лабораторії з розробки біологічної зброї». Він також стверджував, що там проводять експерименти на людях.
Незабаром після цього представник МЗС Росії заявив, що США використовують грузинський народ «як піддослідних кроликів». Потім російський генерал Ігор Кирилов, начальник військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту, оголосив, що Центр Лугара «випробовував високотоксичну хімічну речовину або високолетальну біологічну речовину під виглядом лікувальних засобів».
Ці заяви були вигаданими, але вони потрапили в заголовки газет. 26 травня 2020 року Міністерство закордонних справ Росії опублікувало тристорінкову заяву про Центр Лугара, що містить щонайменше 16 неправдивих тверджень, деякі з яких є абсурдними, наприклад, про видачу «патентів» на засоби для ведення війни за допомогою мікробів.
«Місія Центру Лугара полягала у захисті людей від хвороб. З 2016 року його відвідали дев'ять російських вчених, а деякі з них навіть працювали там. Російський уряд знав, що його звинувачення були брехнею, але використав їх для створення дезінформаційної бомби про біологічну зброю. Російські зусилля, підсумував Ляйтенберг, «постійно мають нахабний, зневажливий, плюючий у вічі характер»», - пише Washignton Post.
Брандспойт брехні
Коли 24 лютого 2022 року путінські війська увірвалися в Україну, російські дезінформаційні сили застосували той самий підхід, що й у Грузії.
Міністерство оборони Росії заявило 6 березня, що нібито отримало документи від працівників українських лабораторій, які свідчать, що небезпечні патогени були знищені в день вторгнення. Речник Міноборони Ігор Конашенков заявив, що документи «підтверджують, що компоненти біологічної зброї були розроблені в українських біолабораторіях у безпосередній близькості від території Росії». Він сказав, що патогени, такі як чума, сибірська виразка, туляремія і холера, були знищені, щоб приховати причетність США.
Це була цілковита брехня. Але завдяки соціальним мережам ці заяви розлетілися по всій земній кулі зі швидкістю світла. 8 березня речник МЗС Китаю Чжао Ліцзянь повторив російську брехню, заявивши, що США «мають 26 біолабораторій та інших пов'язаних з ними об'єктів в Україні, над якими Міністерство оборони США має абсолютний контроль», і що «біологічна військова діяльність США в Україні - це лише верхівка айсберга», який складається з 336 біологічними лабораторіями в 30 країнах світу. Він закликав США «повністю прояснити свою діяльність з біологічної мілітаризації як всередині, так і за межами своїх кордонів». Протягом кількох годин щонайменше 17 китайських державних ЗМІ опублікували його звинувачення, а в китайській соціальній мережі Weibo ця тема набрала понад 210 мільйонів переглядів.
9 березня її підхопив і ведучий Fox News Такер Карлсон. Заступник Державного секретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд заявила на слуханнях у Сенаті, що важливо, щоб російські війська, які вторглися в Україну, не захопили українські науково-дослідні об'єкти. Представник Росії заявив, що коментар Нуланд підтверджує «незаконну і злочинну діяльність Сполучених Штатів на українській землі». Тоді Карлсон теж накинувся на Нуланд, заявивши, що російський звіт про лабораторії біологічної зброї «виявляється, цілком і повністю відповідає дійсності. Ого». Він також сказав: «Ми припускаємо... що вони працювали над біологічною зброєю».
10 березня генерал Кирилов оголосив, що отримані Росією документи свідчать про те, що США намагалися «розробити біологічні агенти, здатні впливати на різні етнічні групи», наприклад, на етнічних слов'ян. Ніяких таких зусиль, звичайно ж, не існувало. Наступного дня Росія скликала засідання Ради Безпеки, щоб оприлюднити сфабриковану нею брехню. Посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд сказала тоді: «Немає ніяких українських лабораторій біологічної зброї, які підтримуються Сполученими Штатами - ні поблизу російського кордону, ні будь-де».
«Дозвольте мені внести ясність. Мии не вважаємо, що Україна переслідує мету створення біологічної або ядерної зброї», - , - заявила директор Національної розвідки США Авріл Хейнс на слуханнях у Сенаті.
16 березня Путін прямо звинуватив Україну в розробці біологічної зброї.
«В Україні діяла мережа з десятків лабораторій, де під наглядом і за фінансової підтримки Пентагону здійснювалися військово-біологічні програми, включаючи експерименти зі зразками коронавірусу, сибірської виразки, холери, африканської чуми свиней та інших смертельно небезпечних захворювань», - сказав він, стверджуючи, що «зараз вони наполегливо намагаються приховати докази цих секретних програм».
18 березня Росія знову скликала засідання Ради Безпеки ООН, щоб обговорити свої претензії. Але Верховний представник ООН з питань роззброєння Ідзумі Накаміцу заявив, що ООН «не знає про жодні подібні програми з розробки біологічної зброї».
На диво, російський біолог Євгеній Левітін разом з іншими вченими опублікував в Інтернеті відкритого листа під назвою «Припиніть брехню про українську біологічну зброю!». У листі йдеться про те, що російські документи є «очевидно фальшивими» і не описують біологічну зброю. На запитання, чому він виступив, Левітін відповів: «Тому що вони написали чисту брехню. Це свідома брехня, яка нічим не виправдана. Це стане очевидним будь-кому, хто візьме на себе клопіт просто уважно прочитати документи».
Росія невпинно роздмухувала цю брехню. 31 березня вона подала офіційні заяви, що повторюють звинувачення у використанні біологічної зброї, Конференції ООН з роззброєння в Женеві. 4 квітня обидві палати російського парламенту проголосували за початок спеціального парламентського розслідування щодо українських лабораторій. 13 травня Росія втретє скликала засідання Ради Безпеки ООН. Високопосадовець ООН заявив, що доказів існування в Україні програм з розробки біологічної зброї досі немає. 27 травня генерал Кирилов провів ще один брифінг, на якому висунув широкі звинувачення у причетності США та України до розробки біологічної зброї. Росія звинуватила українські лабораторії в тому, що вони готуються відправити перелітних птахів і кажанів з хворобами в Росію, що стало відлунням фальшивих «заражених комах», нібито відправлених до Китаю і КНДР 70 років тому.
До літа ці заяви досягли рівня химерної фантастики: у липні російські чиновники заявили, що над українськими солдатами проводили «секретні експерименти», які «нейтралізували останні сліди людської свідомості і перетворили їх на найжорстокіших і найсмертоносніших монстрів» і « жорстоких машин для вбивства».
У вересні Росія продовжила свою кампанію, ініціювавши формальний перегляд Конвенції про заборону біологічної зброї 1972 року, що відбулося лише вдруге за всю історію договору. Переважна більшість держав, що брали участь у перегляді, відкинули ці звинувачення. У жовтні Росія подала до Ради Безпеки ООН розлогу скаргу, що супроводжувалася проектом резолюції про створення слідчої комісії. Резолюція не отримала достатньої підтримки для ухвалення.
На засіданні Ради Безпеки 26 жовтня Томас-Ґрінфілд дорікнула росіянам за скликання ще одного засідання, яке «колосально марнує час».
«Ми всі знаємо, що ці заяви є чистими вигадками, висунутими без жодних доказів», - додала вона.
Стратегія російської дезінформації полягає не в тому, щоб соромитися чи вагатися, а в тому, щоб виливати ще більше брехні. На зустрічі Путіна з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Москві 21 березня обидва лідери зробили це знову, висловивши «серйозну стурбованість біологічною військовою діяльністю США, як всередині країни, так і за її межами». У квітні очікується, що комісія російського парламенту представить свій звіт, що дасть ще один шанс для поширення цієї маячні. Авторитарна система Росії здатна використовувати багато інструментів: спецслужби, публікації, веб-сайти, дипломатів і підконтрольні державі ЗМІ, - для створення екосистеми дезінформації. Аналітичний центр Rand Corp. кілька років тому назвав російську стратегію «пожежним шлангом брехні».
Загроза біологічної зброї вселяє в суспільство тривогу і страх, особливо після катастрофічної пандемії. Обидві наддержави часів Холодної війни досліджували біологічну зброю, яка була заборонена договором 1972 року. Радянський Союз підписав договір, але потім таємно розгорнув найбільшу програму розробки біологічної зброї, яку коли-небудь бачив світ, включно з резервними заводами для створення бойових мікробних агентів на випадок війни. Радянська програма була викрита після закінчення Холодної війни.
Чому Росія це робить - і як завдати удару у відповідь
Кремлівська дезінформація виставляє США і Україну лиходіями, які створюють лабораторії бактеріологічної зброї, даючи Путіну ще один привід для війни, яка не має жодного виправдання. Дезінформація підриває договір про заборону біологічної зброї, демонструючи, що Путін не надто переймається збереженням цілісності цієї міжнародної угоди. Ця брехня намагається відвернути увагу від варварського нападу Росії на цивільне населення в Україні. У 2018 році Кремль, можливо, намагався відвернути увагу від спроби вбивства колишнього подвійного агента Сєргєя Скрипаля у Великій Британії або від розслідування Роберта С. Мюллера III того року про втручання Росії у президентську кампанію в США.
Дезінформація щодо України, яка часто повторюється в російських ЗМІ, добре грає з соціальними групами, які підтримують Путіна: бідними, тими, хто живе в сільській місцевості і малих містах, і тими, кого просять відправити юнаків на фронт. Путін настільки жорстко контролює засоби масової інформації, що альтернативним новинам і повідомленням важко прорватися назовні.
Чи переконує дезінформація когось за межами Росії? Незрозуміло, наскільки її сприймають або наскільки вона змінює погляди. Але опитування, проведене в Німеччині, свідчить про те, що брехня все ж таки діє. У загальнонаціональному опитуванні громадської думки, проведеному компанією CeMAS, респондентів запитували, чи вони згодні, не згодні або частково згодні з таким твердженням: «Україна разом зі США керувала секретними біолабораторіями для виробництва біологічної зброї». Опитування, проведене у квітні, показало, що 7% погодилися з цим твердженням, 79% не погодилися і 14% обрали відповідь «частково». У жовтні 12% відповіли, що згодні, 67% - що не згодні, а 21% - що частково згодні.
Соціологи назвали результати «досить тривожними» і зазначили, що «антидемократичні сили використовують дезінформаційні кампанії не лише для того, щоб переконати, але й для того, щоб посіяти сумніви серед населення».
«Це ключовий момент: дезінформація - це отрута. Їй не потрібно перевертати погляди всіх або навіть більшості людей. Її методи полягають у тому, щоб проникати в життєво важливі сфери, створювати невпевненість, посилювати вже існуючі страхи і сіяти плутанину», - пише Washignton Post.
Найкращий спосіб завдати удару у відповідь - це надати факти, причому швидко. Томас Кент, колишній президент RFE/RL, зазначає, що в такому асиметричному конфлікті вирішальними є перші години: розповсюджувачі дезінформації поширюють брехню, не турбуючись про її достовірність, в той час як уряди та ЗМІ намагаються все перевірити і витрачають на це більше часу. Кент пропонує прискорити оприлюднення інформації, яка з високою ймовірністю може бути правдивою, замість того, щоб чекати. Наприклад, британському уряду знадобилося 13 днів, щоб дійти офіційного висновку, що за отруєнням Скрипаля стоїть Росія, але вже через 48 годин після нападу тодішній міністр закордонних справ Борис Джонсон заявив парламенту, що, схоже, це була Росія, що допомогло перехилити баланс у пресі та громадській думці.
В Україні, коли Росія стояла на порозі вторгнення, уряд і організації громадянського суспільства швидко скоординували неформальну «систему раннього попередження» для виявлення та ідентифікації неправдивих заяв і наративів Москви. Система виявилася успішною, коли почалася війна, особливо завдяки використанню додатку Telegram. За короткий час популярність Telegram зросла з 12% до 65%.
Також в Україні понад 20 організацій разом з Національним демократичним інститутом у Вашингтоні створили у 2019 році центр розвінчання дезінформації, який відіграє ключову роль у боротьбі з навалою брехні. У нещодавньому звіті Міжнародного форуму демократичних досліджень Національного фонду підтримки демократії визначено три основні зусилля, які принесли Україні користь у боротьбі з російською дезінформацією з початком війни.
Серед них були «глибока підготовка» (оскільки Росія повторно використовувала старі заяви з 2014 року, вони були готові); активна і швидка співпраця груп громадянського суспільства; і використання технологій, таких як штучний інтелект і машинне навчання, щоб допомогти просіяти потоки російської дезінформації і швидко виявити зловмисні наративи. Важливе значення має також звичайна медіаграмотність читачів і глядачів - наприклад, вміння розрізняти джерела інформації.
Відкриті суспільства є вразливими, саме тому що вони відкриті. Асиметрія на користь зловмисного використання інформації є значною. Демократії повинні знайти спосіб адаптуватися. У світі, який миттєво пов'язує мільярди людей, правда може мати лише один шанс проти організованої брехні. Як каже стара приказка: «Брехня може облетіти півсвіту, поки правда тільки взувається в черевики».