Впродовж багатьох місяців послідовною відповіддю було знизування плечами або глузування. Якби ви запитати політиків США про деяких їхніх правих колег, тих, які відкрито закликали зупинити потік американської допомоги в Україну і наголошували, що підтримка Києва не в інтересах Америки, вони б сказали, що так вважає лише невелика і шумна меншість.
Краще ігнорувати націоналістичних популістів на зразок Марджорі Тейлор Грін з Джорджії і Джеймса Венса з Огайо. Натомість варто звернути на більшість обраних конгресменів в обох палатах американського парламенту, які підтримують зусилля України, націлені перемогти російських загарбників.
«Лідери моєї партії підтримують сильну Америку і трансатлантичний альянс. Не дивіться в Twitter. Дивіться на людей у владі», - цитує Washington Post слова лідера республіканської меншості в Сенаті Мітча МакКонела, які він сказав під час Мюнхенської конференції з безпеки місяць тому.
Але за межами залів органів влади вимальовувалася інша картинка. Можливо, домовленість між конгресменами республіканцями і демократами про двопартійну підтримку України справді існує. Але опитування свідчать про зростання кількості американців, лояльних до Республіканської партії, які не вважають Україну важливою для США. Вони переконані, що Америка зробила достатньо і повинна менше підтримувати Київ. Крім того, вони відкриті до сценарію, за яким Україна поступиться частиною своєї території на користь Росії, якщо це принесе мир швидше.
І як щодо людей, чия влада у перспективі може зрости? В понеділок губернатор Флориди Рон ДеСантіс (республіканець) назвав російське вторгнення в Україну «територіальною суперечкою», яка не становить «критичної національної проблеми» і не рівня іншим проблемам, таким як «економічна, культурна і військова сила Компартії Китаю».
«Його погляди, висловлені як заява, передана праворадикальному ведучому Fox News Такеру Карлсону, відображають зародження консенсусу серед правих виборців, які, схоже, вже давно позбулися ворожості до Кремля, притаманної колишньому президенту і герою консерваторів Рональду Рейгану», - пише Washington Post.
ДеСантіс формально ще не оголосив про намір балотуватися в президенти США у 2024 році. Але його заява стала черговою ознакою, що він має такі амбіції. Губернатор Флориди нещодавно відвідав кілька штатів, які будуть грати ключову роль в процесі висунення його кандидатури. ДеСантіса вважають головним суперником колишнього президента США Дональда Трампа, який вже давно симпатизує Владіміру Путіну і виступає проти підходу адміністрації Байдена до підтримки України. У відповідь на запитання Карлсона Трамп сказав, що настав час для переговорів про перемир’я між Україною і Росією. При цьому він додав, що готовий дозволити Москві окупувати частину України в обмін на врегулювання.
Це суперечить стандартній лінії президента Байдена і Європи, які пообіцяли надавати Україні військову допомогу і наполягали, що не збираются нав’язувати Києву умови миру. Більше того, Байден пов’язав бажання України вигнати армію Росії зі своєї території з глобальним протистоянням демократії і авторитаризму. Минулого місяця під час промов в Києві і Варшаві американський президент рапсодично говорив про підтримку України на передовій битви за свободу і цілісність міжнародного порядку.
Інші республіканці розділяють такі настрої. У вівторок сенатор Марко Рубіо розкритикував те, як ДеСантіс описує події.
«Це така ж територіальна суперечка, як і у випадку, якби США вирішили, що хочуть вторгнутися в Канаду або захопити Багами», - сказав республіканець, наголосивши, що у США є «інтереси» в конфлікті в Україні, хоч і «не безмежні».
Колишній віце-президент Майк Пенс теж зайняв позицію, протилежну до тієї, якої дотримується його «колишній бос» Дональд Трамп. Він описав українську боротьбу в майже місіонерських фарбах.
«Ми не забудемо вашу боротьбу за свободу. І я переконананий, що американський народ буде підтримувати вас аж до світанку перемоги свободи в Україні, в Європі і для всього світу», - сказав Пенс під час промови в Техасі минулого місяця.
Така риторика подобається українцям, їхнім друзям в Європі, а також переважній більшості зовнішньополітичного істеблішменту в Вашингтоні. Але вона приховує більш складні і прагматичні обговорення щодо тривалості війни, можливостей виснаженої армії України добитися максимальної перемоги і ризику ширшої ескалації з ядерною Росією. Ці розмови потрібно почути. В своїй заяві ДеСантіс застеріг, що не можна робити жодних кроків, які б ще більше втягнули США в конфлікт і спровокували сутичку з Кремлем. Зокрема, він проти постачання Україні винищувачів і далекобійних ракет. Він також відкинув перспективу «зміни режиму» в Москві.
Загальний скепсис ДеСантіса у ставлені до західної траєкторії в питанні війни ставить його в один ряд з групою праворадикальних політиків в Європі. Дехто з них, зокрема колишній прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, звинувачують Київ і президента Володимира Зеленського в тому, що вони спровокували Росію на вторгнення. Інші праворадикальні лідери, такі як Марін Ле Пен в Франції і Віктор Орбан в Угорщині, хочуть зупинити постачання зброї Україні і домовитися про негайне припинення вогню. Критики кажуть, що їхні заклики «до миру» повністю відповідають інтересам Росії.
Ще не так давно риторика ДеСантіса була абсолютно протилежною. В 2016 році під час інтерв’ю, яке він дав після російської анексії Криму, конгресмен ДеСантіс сказав, що розрахунки Путіна були б іншими, якби адміністрація Обами дала Києву більше оборонної і наступальної зброї. Втім, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Стівен Вертхейм вважає, що різниця в позиціях Байдена і ДеСантіса не така вже й велика. Чинний президент США минулого року сказав, що Путін «не може залишатися при владі».
Однак, Білий дім потім «здав назад» і пояснив, що США не просувають зміну режиму в Росії і не збираються застосовувати американські сили в конфлікті. Адміністрація Байдена також уникала передачі Україні далекобійного озброєння, боячись глибшої конфронтації з Росією, також дала зрозуміти Києву, що американська допомога не може підтримувати українську армію вічно.
«Є реальна різниця між ДеСантісом і Байденом. ДеСантіс говорить, що ставки в Україні значно менші, ніж стверджує Байден. Він більш відкритий до скорочення військової допомоги і підтримує перемир’я, яке теоретично може бути нав’язане Україні. Однак, варто пам’ятати про межі зобов’язань Байдена у війні, які інколи приховує його максималістична риторика», - сказав Вертхейм.