«Ми з'ясуємо протягом найближчих шести місяців, до року, чи насправді у нас ведеться ефективний стратегічний діалог», - сказав президент США Джо Байден минулого тижня після зустрічі з очільником Кремля Володимиром Путіним. Насправді відповідь може з’явитися набагато швидше, пише The Washington Post.
Серед питань, які Байден обговорював з російським президентом, була Сирія - і, зокрема, відновлення дозволу на коридор для гуманітарної допомоги під управлінням Організації Об'єднаних Націй, що має вирішальне значення для забезпечення 2,8 мільйона людей вакциною від коронавірусу, ліками та продовольством.
Москва натякає, що може заблокувати резолюцію Ради Безпеки ООН, необхідну для підтримки надходження допомоги після 10 липня, що ризикує спровокувати потужну гуманітарну кризу. Якщо Кремль зацікавлений у співпраці з Байденом, одна з найпростіших речей, яку міг би зробити Путін - переглянути цю позицію. Але він цього не робить.
Регулярний потік понад тисячі вантажних автомобілів ООН щомісяця через прикордонний перехід Баб аль-Хава між Туреччиною та північно-західною Сирією має бути рутиною для Ради Безпеки. Високопоставлені представники ООН та представники інших гуманітарних організацій заявили, що без цієї допомоги 1,4 мільйона людей, багато з яких біженці з інших районів Сирії, що проживають у таборах, втратять продовольчі запаси, від яких залежить їхнє виживання. Крім того, програма ООН щодо вакцинації людей від коронавірусу, включаючи працівників фронтової допомоги, ризикує зупинитися саме в той момент, коли кількість випадків хвороби в регіоні зростає.
Наслідками цього може стати неконтрольована ситуація з коронавірусом, швидке поширення інших хвороб і, цілком можливо, голод. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш вже попередив про «руйнівні наслідки», якщо перетин кордону буде заблоковано, більшість членів Ради його підтримали.
Однак слова Гутерріша не підтримала Росія, яка прагне закрити коридори ООН на північ Сирії, щоб її союзник Башар Асад міг отримати важелі впливу в районах країни, які він не контролює. Сюди входять північно-західна провінція Ідліб, якою все ще керують сунітські сили повстанців і північно-східна зона, яку утримують курди.
Минулого року Москва змусила закрити три із чотирьох транскордонних шляхів гуманітарної допомоги до Сирії. Кремль стверджує, що ООН має надавати допомогу лише під егідою уряду Асада. Але режим продемонстрував, що буде використовувати їжу як зброю. Раніше режим вже заблокував доставку допомоги ООН в райони Дамаска, які утримуються повстанцями. Після того, як рік тому Росія відмовила в повторному відкритті коридору ООН на північний схід Сирії, режим знову обмежив місії допомоги, а гуманітарні потреби унаслідок цього зросли на 38 відсотків.
У випадку з провінцією Ідліб плану Б не існує, як сказала представник США при Раді Безпеки ООН Лінда Томас-Грінфілд.
«Без гуманітарної допомоги може загинути багато людей. Ми це знаємо. Працівники ООН в регіоні це знають. Також це розуміє і Асад», - сказала вона.
Однак представника Росії в ООН Василя Небензя це не надто схвилювало. Він стверджував, що коридор ООН використовувався «на благо терористів», а коридори з контрольованої Асадом території були «єдиним законним способом доставки гуманітарної допомоги». Якщо Росія дотримуватиметься цієї позиції протягом наступних двох тижнів, Байден отримає свою відповідь про реальні наміри Путіна, резюмує видання.
Президент РФ Володимир Путін під час пресконференції після саміту президентів відповів на кілька питань щодо України. Він зауважив, що теми вступу нашої країни в НАТО сторони торкнулися "мазком".
Путін також додав, що Байден дотримується думки про те, що за основу врегулювання ситуації в Донбасі потрібно брати Мінські домовленості. Згодом цю тезу підтвердив й американський президент, додавши, що певні відмінності в поглядах щодо їх реалізації у сторін все ж існують.
Окрім українського питання президенти також обговорили посилення залежності Росії від Китаю, ситуацію з російським опозиціонером Алєксєєм Навальним, стратегічну стабільність, російські навчання біля кордонів України, спільні консультації щодо кібербезпеки, взаємне повернення послів у Москву та Вашингтон, а також ситуацію, коли Байден назвав Путіна вбивцею.