У випадку операції "Вісла", яка стосувалася близько 140 тисяч польських мирних мешканців, більшість з яких були українцями, вибір простий.
Або у Варшаві будуть вважати, що державну польську позицію в 1947 році предавляли сили Корпусу внутрішньої безпеки, молодий Войцех Ярузельський, який боровся як з українськими, так і з польськими "бандами, а також політбюро "Польської робітничої партії". Або ж 3 звернеться до елементарної моральності, яка забороняє покладання колективної відповідальності і проведення військових акцій проти цивільних людей включно з жінками і дітьми.
Про це на сторінках Rzeczpospolita пише польський історик і колишній євродепутат Павел Коваль. Він нагадує, як 10 років тому президент Лех Качиньський не мав жодних сумнівів у питанні операції "Вісла". Він запросив до своєї каплиці польського католицього кардинала Юзефа Глемпа і голову української грекокатолицької церкви Любомира Гузара, а також представників української меншини в Польщі на спільне читання Святого Письма. Разом з тогочасним президентом України Віктором Ющенком він видав заяву, в якій йшлося про несправедливість тоталітарної акції. А у власному виступі перед пресою Качиньський додав, що всі ці урочистості вважає доповненням його голосування в Сенаті за постанову про осуд подій 1947 року.
В цьому різниця між позицією політика і позицією дослідника. Історик докопується до істини, шукає контекст і історині зв'язки, він може зупинитися і приділити цьому увагу. Політик же не може зупинитися на півдорозі. Йому доводиться судити про історичні події з позиції закону і моральності. В деяких питаннях, таких як тоталітарна спадщина, не достатньо самого лише "вбивання осинового кілка". І не має значення, чи "інші" за це вже вибачилися, а ще хтось за щось інше.
"Конференція Інституту політичних досліджень PAN, яка відбулася в понеділок, і оцінки омбудсмена не залишили жодних сумнівів. Акція "Вісла" була тоталітарною практикою, рівносильною тому, що Москва в ті часи робила в СРСР. Пам'ять про польський героїзм в часи Другої світової війни, про те, що як польська держава ми були як найдалі від переслідувань, депортацій, створення таборів, говорить нам триматися подалі від шукання "плюсів" у диявольських тоталітарних практиках влади", - пише Коваль.
Він додає, що саме тому дуже важливо, щоб тепер, через 70 років після "Вісли" нинішні представники влади Польщі взяли приклад з Леха Качиньського і порушили цьогорічну тишу у питанні тих подій своїм осудом і відділенням вільної Польщі від вчинків Корпусу внутрішньої безпеки і спадку генерала Кароля Шверчевського "Вальтера".
Раніше експерт Олена Гетьманчук писала в статті для DT.UA, що питання перегляду української історичної політики не зникне з польського порядку денного. На думку аналітика, нинішній польський уряд "Права і справедливості" - перший з 1989 року уряд Польщі, що найменшою мірою готовий враховувати очікування та побоювання іноземних партнерів, прислухаючись, в першу чергу, до настроїв своїх виборців.