У Нагірному Карабаху вранці 28 липня загострилися бойові дії, Міноборони Вірменії й Азербайджану звинувачують один одного в інтенсивних обстрілів. У Кельбаджарському районі, тривають локальні бої з інтенсивними обстрілами, бойові втрати є з обох боків.
Версія Азербайджану
Близько 00:50 середи, 28 липня, підрозділи ЗС Вірменії з бойових позицій, в Басаркечарському районі обстріляли зі стрілецької зброї і гранатометів позиції армії Азербайджану в Кельбаджарському районі.
Внаслідок обстрілу поранено двох азербайджанських військових, їх товариші по службі відкрили вогонь у відповідь.
«Ми ще раз заявляємо, що Вірменія несе повну відповідальність за ескалацію напруженості вздовж державного кордону між двома країнами», - наголосили в Міноборони.
Версія Вірменії
Близько 3:40 середи підрозділи ЗС Азербайджану розпочали наступ на ділянці в районі гірських сіл Сотка і Верін Шоржа, щоб поліпшити власні позиції і створити плацдарм для подальшого просування.
Спочатку повідомлялося про поранення двох вірменських військових, інформація про інших постраждалих перевірялася. Згодом стало відомо: внаслідок обстрілу двоє військових поранені, троє вбиті.
Підрозділи ЗС Вірменії здійснюють оборону позицій і не допускають просування противника. «Вся відповідальність за загострення ситуації лягає на військово-політичне керівництво Азербайджану», - додали в Міноборони.
Нагадаємо, 9 листопада 2020 року президенти Росії, Азербайджану і прем'єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабаху. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях.
Відповідно до угоди, близько двох тисяч російських військових розгорнули між двома сторонами і вздовж Лачинський коридору, по 60-кілометровому маршруту через цей район, який з'єднує головний місто Карабаху – Степанакерт із Вірменією.
Якщо для Єревана ця угода – можливість утриматися на краю прірви, то навіщо Баку підписувати документ, коли повна перемога здавалася такою близькою? Про наслідки війни читайте в статті Володимира Кравченка «Ціна миру».
Докладніше про те, чи є переможці у війні за Нагірний Карабах і яка роль Туреччини на Південному Кавказі, читайте в статті Євгенії Габер «Кавказькі бранці» у ZN.UA.