Відсутність лідера Китаю Сі Цзіньпіна на саміті G20 в Індії стане ударом по ротаційному головуванню Індії на багатосторонній зустрічі та статусу саміту в Нью-Делі. Це також похитне авторитет G20 як визначного глобального форуму лідерства на тлі глибоких розбіжностей між її членами, пише The Financial Times.
Видання зазначає, що рішення Сі відправити на саміт замість нього прем'єр-міністра Лі Цяна було ухвалене після кількох місяців невдалих спроб численних міністерських форумів G20 знайти спільні висновки з багатьох питань, починаючи від охорони здоров’я та закінчуючи зміною клімату, а також через розбіжності щодо війни в Україні та розподілу тягаря між багатими країнами та країнами, що розвиваються.
Деякі індійські оглядачі переконані, що Китай хоче зіпсувати показовий захід Індії в період двосторонніх суперечок через спірний кордон.
«Китай був основною опозицією до досягнення консенсусу майже з усіх питань», - заявив виконавчий директор індійського аналітичного центру Ananta Aspen Centre Індрані Багчі.
Це буде перший випадок, коли Сі чи будь-який президент Китаю пропустив саміт G20, організації, яка була заснована для досягнення консенсусу між наймогутнішими державами світу, незважаючи на їхні соціальні чи економічні контрасти.
Прем'єр Лі є другим лідером Китаю за старшинством і правою рукою Сі. Але старший директор Центру геоекономіки Вашингтонської Атлантичної ради Джош Ліпскі вважає, що відсутність президента ставить під сумнів «довгострокову стійку життєздатність і успіх» G20 та створює «екзистенційну загрозу для майбутнього G20».
На своїх перших двох самітах у 2008 та 2009 роках, які проводилися з метою скоординованої відповіді на світову фінансову кризу, G20 вітали як новий основний міжнародний орган прийняття рішень, що відображає зростаюче значення та економічний вплив країн, що розвиваються, на чолі з Китаєм. Гордон Браун, який брав участь у саміті 2009 року як прем’єр-міністр Великої Британії, сказав, що він символізував «об’єднання світу».
Але відрив Росії від заходу через анексію Криму в 2014 році та повномасштабну війну проти України в лютому минулого року порушив єдність Великої двадцятки, і глобальна криза, що виникла в результаті цього, поряд зі зростанням напруженості між США та Китаєм в останні роки, загострила розбіжності між його розвиненими та членами, що розвиваються.
G20 вдалося узгодити несподівану спільну заяву на саміті 2022 року на Балі . Але цьогорічні дискусії під головуванням Індії були відзначені, здавалося б, непереборним розривом між демократіями і Росією та Китаєм через війну в Україні.
На зустрічах міністрів закордонних справ G20, глав фінансів та інших офіційних осіб Індії не вдалося отримати єдину остаточну заяву, узгоджену всіма членами. Росія та Китай неодноразово відмовлялися від формулювань західних країн, які засуджували війну.
Відповідаючи на запитання про відсутність Сі Цзіньпіна, міністерство закордонних справ Китаю в п’ятницю лише повідомило, що оголосить про будь-які плани поїздок у «відповідний час». Цього місяця Пекін відкинув припущення про те, що він перешкоджав досягненню консенсусу G20 щодо скорочення кліматичних викидів, назвавши їх «цілковито суперечними фактам».
«Китай вірить, що Велика двадцятка, як головний форум для міжнародного економічного співробітництва, несе важливу відповідальність за просування глобального сталого розвитку, координацію економічного розвитку та захисту навколишнього середовища та вирішення проблеми зміни клімату», — заявили в міністерстві.
Але аналітики зазначили, що хоча спочатку Сі розглядав G20 як засіб посилення геополітичного впливу Китаю, він дедалі більше ставав більш складним форумом. Відносини Китаю зі США загострилися, а такі країни, як Японія, Південна Корея, Німеччина та інші європейські держави, займають більш жорстку позицію.
Президент США Джо Байден заявив у четвер, що все ще сподівається, що Сі може бути присутнім, що є ознакою ваги, яку Білий дім надає глобальній співпраці поза межами групи G7, що складається з найрозвиненіших економік.
Але відсутність Сі дасть можливість Байдену та іншим західним лідерам довести до країн, що розвиваються, що вони готові збільшити свою підтримку економічною пропозицією, щоб конкурувати з китайською ініціативою розвитку інфраструктури «Один пояс, один шлях».
Джейк Салліван, радник Байдена з питань національної безпеки, заявив минулого місяця, що президент розглядає саміт у Нью-Делі як «можливість для Сполучених Штатів і партнерів-однодумців висунути ціннісну пропозицію, особливо для країн глобального півдня».
Запланована відсутність Сі різко контрастує з його приголомшливою участю в саміті групи країн, що розвиваються, минулого тижня в Південній Африці. На цьому саміті Сі Цзіньпін ухвалив рішення про розширення групи, яку Пекін вважає суперником глобальних форумів під проводом США, з п’яти членів до 11.
«Рішення Сі не брати участь є очевидною образою для керівництва G20 Моді, але також підкреслює справжню відсутність згуртованості між країнами БРІКС і підриває ажіотаж щодо розширення групи БРІКС», — сказав Деніел Прайс, колишній чиновник в адміністрації президента США Джорджа Буша.
Китайські спостерігачі припустили, що крім БРІКС ще одним більш дружнім місцем, ніж G20 для Китаю, є Шанхайська організація співробітництва, до якої також входять Росія та країни Центральної Азії.
Пол Хенле, директор мозкового центру Carnegie China, вважає, що неявка Сі на саміт в Індії зашкодить Китаю більше, ніж G20.
«Замість зменшення впливу G20, це зменшує здатність Китаю формувати глобальний порядок денний. «Велика двадцятка» не збирається зникати», — сказав він.