UA / RU
Підтримати ZN.ua

Вибори в Німеччині: екзит-пол не виявили беззастережного переможця

Лідирують ХДС/ХСС і СДПН, але явного і однозначного лідера немає.

У Німеччині завершилося голосування на парламентських виборах 26 вересня. Згідно з екзитполами лідирують блок християнських демократів ХДС/ХСС і Соціал-демократична партія Німеччини. Однак однозначної відповіді на питання, яка з цих партій отримала більше голосів виборців, поки що немає.

Згідно з опитуванням телеканалу ZDF, який проводила група Forschungsgruppe Wahlen, лідирує СДПН із 25,6% голосів. ХДС/ХСС на другому місці з 24,4%. На третьому місці «Зелені», які підтримали 14,7% виборців, на четвертому - «Вільні демократи» з 11,6%. У правих популістів з «Альтернативи для Німеччини» 10,3%, «Ліві» отримали 5%.

Екзитпол телеканалу ARD, проведений Infratest Dimap, дав трохи іншу картину: і у СДПН, і у ХДС/ХСС - по 25%. «Зелені» отримали 15%, у «Вільних демократів» і «Альтернативи для Німеччини» - по 11%. Підтримка «Лівих» - на рівні 5%.

Остаточний підсумок виборів підіб'є Центральна виборча комісія. Виборчі бюлетені ще не оброблені, дані виборчих комісій надходитимуть публікуватися вночі і протягом понеділка, 27 вересня

Читайте також: "Зелені" перед виборами у Німеччині пообіцяли заблокувати "Північний потік-2"

За місця у Бундестазі змагаються 47 партій, на виборах вперше за багато років не балотуватиметься канцлерка Ангела Меркель, яка вирішила закінчити політичну кар’єру. Замість неї до Бундестагу йде лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Армін Лашет.

Основними конкурентами Лашета є лідер соціал-демократів Олаф Шольц і співголова «Зелених» Анналена Бербок. Згідно з останніми опитуваннями, розрив між лідерами незначний – соціал-демократи на кілька відсотків випереджали консервативний блок ХДС/ХСС, а тому інтрига щодо переможця зберігається.

Втім, хто б не став наступником Меркель, йому доведеться вирішувати чимало питань, які залишилися від попередниці. Список внутрішніх проблем і невирішених питань у зовнішній політиці чималий, а тривалі коаліційні переговори навряд чи сприятимуть їх швидкому вирішенню.

Відхід Ангели Меркель також створює прогалину в політиці Німеччини та ЄС щодо Росії. Політика ФРН щодо Східної Європи ризикує стати розмінною монетою в коаліційних переговорах. Директорка німецького Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS) Гвендолін Сассе аналізує, якою може бути політика нового німецького уряду щодо України та Росії.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр перед відкриттям дільниць закликав співгромадян до участі у виборах, наголосивши, що «кожен голос має значення». Проголосувати зможуть загалом 60,4 мільйона громадян Німеччини, з них 2,8 млн – вперше.

Очікується також, що число депутатів у Бундестазі знову зросте. Нинішній склад налічує 709 депутатів, що є рекордною кількістю за визначеного законом мінімуму у 598 мандатів.

Вибори в Німеччині багато хто називає історичними. Вони завершать епоху 16-літнього перебування Ангели Меркель на посаді канцлера ФРН. Утім, склад нового уряду формуватиметься нелегко. Хто і з ким може керувати країною після «епохи Меркель», читайте у статті Олексія Коваля «Німеччина перед виборами: за «світлофором» прямо чи ліворуч?» у ZN.UA.