Автор резонансного розслідування видання EUobserver про можливу причетність КДБ Білорусі до вбивства Павла Шеремета Ендрю Ретман розповів про походження оприлюднених записів.
Так, в інтерв'ю білоруській службі Радіо Свобода він заявив, що робота над розслідуванням тривала кілька місяців, він «починав з невеликого шматка інформації від джерела і намагався знайти більше».
«Звичайно, я довіряв своєму джерелу, але я повинен був довести правдивість своїх читачів, тому що запис дуже сенсаційна. Прослуховування в кабінеті глави КДБ - це не жарти. І це підтвердження я отримав», - наголосив він.
За словами журналіста, колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу МВС Білорусі Алмаз Ігор Макар передав записи американським дипломатам ще в 2012 році.
«Думаю, вони передали це німецьким спецслужбам. Якщо це було передано від однієї спецслужби країни НАТО інший, може бути, хтось передав це і українцям. Не думаю, що цей запис містить щось нове для спецслужб в Європі. Але для звичайних людей це велика новина», - додав Ретман.
Також він додав, що запис з кабінету колишнього глави КДБ Вадима Зайцева набагато довше, ніж опублікована частина, але «залишок розмови досить банальний і може допомогти розкрити джерело».
Нагадаємо, 4 січня в ЗМІ з'явилися аудіозаписи розмов з кабінету глави КДБ в 2008-2012 роках Вадима Зайцева., З яких випливає, що питання вбивства журналіста Павла Шеремета з 2012 року перебував «в розробці» спецслужб Білорусі.
12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.
13 грудня Печерський суд відправив Дугарь цілодобовий під домашній арешт, а Кузьменко взяв під варту на 60 діб без права внесення застави. Запобіжний захід підозрюваним обирав суддя Сергій Вовк, який у 2012 році відправив за грати Юрія Луценка. ЄСПЛ визнав той вирок політично вмотивованим.
Апеляційний суд Києва залишив запобіжні заходу без змін, проігнорувавши десятки бажаючих взяти Кузьменко й Антоненка на поруки, а також на інформацію про алібі підозрюваних і аргументи захисту щодо хибності наданих слідством доказів.
Згодом підозрюваним кілька разів продовжували запобіжні заходи.
У вересні Шевченківський суд приступив до розгляду справи по суті за участю присяжних.
Колеги Шеремета з "Української правди" також засумнівалися в озвученій поліцією версії щодо мотивів вбивства.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.