UA / RU
Підтримати ZN.ua

«Вакцинна нерівність» коштуватиме не лише життів, але й грошей — The Economist 

Бідні країни постраждають найбільше.

Швидка розробка вакцин проти COVID-19 яскраво підкреслила стійкість і винахідливість людства, а також здатність спільно долати проблеми. Однак розподіл вакцин у світі навпаки демонструє негативні якості людей, пише The Economist.

До кінця серпня 2021 року близько 60% людей у ​​країнах з високим рівнем доходу отримали принаймні одну дозу вакцини від ковіду. У бідніших країнах лише 1%. Така нерівність не просто несправедлива.

Враховуючи потенціал небезпечних мутацій вірусу, які могли б зробити вакцини менш ефективними, це епідеміологічно безвідповідально. Крім того, затримки у вакцинації населення світу також принесуть великі економічні втрати.

Новий звіт Economist Intelligence Unit (EIU) намагається визначити «ціну» такої затримки. Аналітики спрогнозували, які країни будуть вакцинувати менше 60% свого населення до середини 2022 року. Потім підрахували, економічні втрати цих країн між 2022 і 2025 роками порівняно зі сценарієм, якби вони досягли вищих показників вакцинації.

EIU вважає, що між 2022 та 2025 роками деякі країни втратять обсяг виробництва на суму 2,3 трильйона доларів. Необхідність розширення заходів соціального дистанціювання, втрата доходів від туризму та ділових поїздок, а також ймовірність соціальних заворушень у разі тривалої боротьби з вірусом, серед інших факторів, впливатиме на їх економічну траєкторію.

Ця сума втраченого обсягу виробництва приблизно еквівалентна ВВП Франції. Дві третини цих втрат будуть стосуватися бідніших країн, які не є членами ОЕСР - клубу багатих держав. Найбільше постраждає Азія, з прогнозованою втратою у 1,7 трильйона доларів протягом трьох років.

Але Африка зазнає найбільших втрат у частці ВВП, втративши 3% прогнозного обсягу виробництва регіону. Більш того, оцінки EIU можуть бути навіть заниженими, оскільки модель не враховує таких факторів, як вплив обмежень у навчальних закладах, що матиме драматичні наслідки для економічної продуктивності.  

Перспективи швидкого подолання розриву у доступі до вакцин невеликі. COVAX — ініціатива з надання вакцин бідним країнам, повинна була розповсюдити цього року 1,9 мільярда доз. На сьогодні розповсюджено лише 210 мільйонів.

Багаті країни, які обіцяли пожертвувати вакцини, також «відстали від графіка», і їхній ентузіазм щодо введення додаткових доз не допоможе виправити ситуацію. Логістика ускладнює картину у багатьох країнах: наприклад, деякі вакцини вимагають особливих умов зберігання. А підвищена трансмісивність варіанту Дельта означає, що колективний імунітет до коронавірусу може бути нездійсненною мрією.

Оскільки уряди переглядають свої стратегії боротьби з коронавірусом, щоб врахувати ендемічну природу захворювання, їм слід також переглянути свій підхід до розповсюдження вакцини. Адже ціна вакцинної нерівності занадто висока, резюмує видання.

Читайте також: Євросоюз відправляє назад партію вакцин від коронавірусу Johnson & Johnson, вироблені в ПАР

Ефективність захисту деяких вакцин від коронавіруса слабшає за п'ять-шість місяців після другого щеплення. Таких висновків дійшли британські дослідники.

Нові дослідження показують, що захист, забезпечений двома дозами вакцин Pfizer/BioNTech і Oxford/AstraZeneca, починає слабшати протягом шести місяців».

Так, після вакцинації ефективність Pfizer у протидії зараженню коронавірусом становить 88%, за півроку - 74%. Ефективність AstraZeneca через місяць після повної вакцинації - 77%, за чотири-п'ять місяців захист знизився до 67%.