Саме римський імператор Август перетворив армію на серйозний вибір кар'єри. Легіонер міг розраховувати на солідну пенсію після 25 років служби, в той час, як перед солдатом з іноземних допоміжних легіонів висіла перспектива отримати римське громадянство. Від Шотландії до Червоного моря імператорські легіони були всюди, захищаючи стіни від вторгнення варварів, будуючи фортеці, охороняючи захоплені землі, організовуючи навчальні програми, розробляючи нову зброю. Вони встановили еталон для майбутніх армій, але також у своїй невимушеній жорстокості продемонстрували, як не слід окуповувати чужі землі.
Усі сучасні армії дещо запозичили з давньоримського досвіду, але не більше, ніж Росія та Ізраїль, які беруть участь у дедалі складніших війнах. Росіяни, зокрема, ведуть проти України по суті імперіалістичну війну і, схоже, запозичують у свого Цезаря, тобто Владіміра Путіна найгірше з римського досвіду ведення війни, вважає газета The Times.
Жорстока війна Путіна проти чеченців, розгром Грозного, захоплення земель всередині Грузії, анексія двох провінцій, населених російськомовними, бомбардування Сирії, знищення Алеппо, контроль повітряного простору країни — все це було прелюдією до однієї десятирічної війни проти України. Нова виставка в Британському музеї, присвячена римським легіонам, показує, що армії здатні на ще гірші речі.
"Ніхто не вмів розпинати краще за римську армію. У Римі найвищою мірою покарання було все, що держава могла застосувати до людини: смертний вирок, тортури й — на кшталт шибениці в ранньомодерному суспільстві — тривале приниження, і все це разом узяте", — каже куратор виставки Річард Абді.
Навіть римські солдати, викриті в боягузтві, могли бути розіп'яті. А російські спецслужби з їхніми методами тортур, мають свої способи.
Хоча в жовтні минулого року сучасний Ізраїль фактично потрапив у засідку, влаштовану бойовиками ХАМАСу, його можливості військової відплати були обмежені. Він хоче відновити почуття стримування, а для цього йому потрібно ескалація як проти об'єктів ХАМАСу, так і проти його іранських покровителів. Але оскільки Ізраїль публічно заперечує, що є ядерною державою, а Іран заперечує будь-які наміри створити ядерну бомбу, і оскільки США не хочуть бути втягнутими в ядерний обмін з Тегераном, Ізраїль змушений шукати інший шлях.
Вбивши цього тижня високопоставленого іранського командира, генерала Мохаммада Резу Захеді, посередника між Революційною гвардією і "Хезболлою", що базується в Дамаску, Ізраїль спровокував іранський контрнаступ. Але ця ескалація є прорахованою, це хід, щоб змусити Іран скинути маску і продемонструвати, що Ліван і Сирія танцюють під тегеранську дудку. Мета політична: продемонструвати США, що вони воюють не з палестинським народом, а з іранськими маріонетками ХАМАСу. Тим часом Ізраїль, очікуючи відкриття другого фронту на північ від Гази, також потребує додаткових військ.
"Країни, які зараз перебувають у стані війни, зіткнуться з історичним відлунням, питаннями про громадянство, обов'язок і самопожертву, і це буде стимулювати їх до дій", — пише The Times.
Про деградацію російсько-ізраїльських стосунків читайте у статті члена Експертної ради Центру громадянських свобод В'ячеслава Ліхачова "Чи зрозуміє нарешті Ізраїль, що Росія йому не друг?".