Протягом майже двох років зростаючий скептицизм республіканців щодо України призвів до того, що американська думка щодо підтримки Києва розділилася. Демократи, здебільшого, єдині у своїй підтримці Києва. Республіканці, однак, представляють складніший підхід, який можна розділити на чотири течії, повідомляє Елад Ізраелі, директор з досліджень та юрист із законодавчих питань у Фонді за правду про Близький Схід.
Перша, яка виступає проти допомоги взагалі, стверджує, що Україна не є союзником США й що інтереси Америки полягають у тому, щоб Київ досягнув перемир'я з Москвою. Друга ґрунтується на побоюваннях, що військова допомога, особливо наступального типу, може спровокувати російську відплату НАТО і розпалити нову світову війну.
Третя зосереджується на невдоволенні українським управлінням війною й американською допомогою, вимагаючи більшого контролю. Четверта підтримує Україну, але звинувачує адміністрацію Байдена в тому, що вона безпідставно затягує війну, накладаючи на дії України надмірні обмеження.
Однак вторгнення України в Росію може змінити ставлення багатьох республіканців до війни у Східній Європі; можуть з'явитися нові аргументи на користь продовження допомоги на тлі перспективи перемоги України.
"Це також впливає на підтримку Ізраїля з боку США. Двопартійна дискусія про допомогу, підбадьорена українськими досягненнями на полі бою, може призвести до перегляду адміністрацією свого ставлення до Близького Сходу. Байден може бути заохочений зайняти більш жорстку позицію щодо Ірану та його поплічників, і таким чином надати більш тверду підтримку Ізраїлю в його прагненні знищити ХАМАС", — вважає Ізраелі.
Раніше газета зазначала, що Україна й Ізраїль діють всупереч американській стратегії. Дві нещодавні події висвітлили недоліки зовнішньої політики адміністрації Байдена: операція України в Курській області та вбивство лідера ХАМАСу Ісмаїла Ганії в Тегерані, ймовірно, здійснене Ізраїлем, який, однак, не взяв на себе відповідальність. Вважається, що обидва ці кроки, які змінили відповідні театри воєнних дій в Україні та на Близькому Сході, відбулися без попередніх консультацій з Вашингтоном.