UA / RU
Підтримати ZN.ua

У Росії спалахнули протести: чи загрожують вони режиму Путіна?

Дагестан знову заявив про себе як про найбільш протестний регіон Росії.

Автор: Володимир Кравченко

Останніми тижнями жителі Махачкали та низки селищ постійно перекривають вулиці й траси, вимагаючи води та світла: ні першого, ні другого люди не мають днями, або навіть тижнями. Глава Дагестану Сєргєй Мєліков звинувачує у відсутності води й електрики то сильну спеку, то «Россети Северный Кавказ», які не можуть забезпечити стабільну подачу електрики через аварії, що стаються на водоканалах. Зі свого боку, компанія «Россети» заявляє, що майже 80% електромереж у Дагестані потребують ремонту, а джерела фінансування не визначено.

Наразі ні Махачкала, ні Москва не можуть угамувати протести, оскільки не здатні вирішити хронічні проблеми ЖКГ. Мєліков, спочатку пригрозивши зупиняти акції протесту, пізніше заявив, що теперішні відключення «виходять за межі повноважень місцевої влади» та що «жалюгідний стан енергетичного комплексу» потребує рішень федеральних органів. Москва ж хоч і демонструє, що проблема її хвилює, проте перекидає відповідальність на регіон.

«Це особливість путінського режиму — покладати відповідальність за катастрофи та провали на локальний рівень. Такий підхід дає змогу Путіну бути ніби арбітром між регіональною владою й населенням, перебувати над сутичкою. Така політика посилює авторитет Кремля і сприяє стабільності системи», — зазначив у розмові із ZN.UA перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий.

Читайте також: Яка частина Росії «вибухне», і коли

Поки центр і регіон перекидають одне на одного розв’язання проблеми, генпрокурор Росії Ігор Краснов відкрив провадження за фактом частого зникнення світла й води в Дагестані. За версією слідства, «системний і масовий характер збоїв в енергопостачанні населення та соціальних об’єктів республіки став можливим через неналежне виконання своїх обов’язків посадовими особами ПАТ «Россети Северный Кавказ» і філії «Дагэнерго».

Кремль витрачає мільйони рублів на виробництво ракет і бомб, якими обстрілює українські міста, та водночас не може знайти грошей, аби полагодити електромережі й поставити воду, змушуючи людей жити в антисанітарних умовах. Чи призведе невдоволення дагестанців комунальними проблемами до протестів проти федерального центру? Проти Кремля? Проти Путіна? На жаль, хоча в Дагестані ситуація й розхитується, мало шансів, що протести в найближчому майбутньому наберуть інших форм і цілей, а ситуація в регіоні вибухне, загрожуючи путінському режиму.

«Російська влада повністю контролює ситуацію в цьому суб’єкті Російської Федерації. З одного боку, всі бояться — силові відомства ефективно працюють із противниками влади. З другого — федерали грішми з бюджету купили лояльність місцевих кланів, які прийняли встановлені Кремлем правила гри. І нині суперечності між кланами, різними етнічними групами купірували», — зазначив у розмові із ZN.UA заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, який уже не одне десятиліття відстежує соціально-економічні та політичні процеси на Північному Кавказі.

Читайте також: «Путін щосили намагається відновити свій авторитет людини з народу» – CNN

Експерт звертає увагу на те, що для Дагестану, як і для інших російських регіонів, характерними є високий рівень безробіття та вакуум соціальних ліфтів, етнічні й кланові суперечності, злочинність і корупція, переслідування інакодумців і відсутність правосуддя. Вирізняє цю північнокавказьку республіку те, що вона належить до аутсайдерів за соціально-економічним становищем — серед регіонів РФ Дагестан є лідером за сумою дотацій.

2022 року з федерального бюджету республіці виділили 80,2 млрд руб. (Якутія торік одержала 56,8 млрд, Камчатка — 44 млрд, Чечня — 36,8 млрд, Алтайський край — 32,5 млрд). Водночас 2023 року Дагестан має одержати вже 121 млрд руб. Але за допомогою цих дотацій Кремль контролює ситуацію та місцеві еліти.

Примітно, що на тлі жорсткого придушення будь-яких політичних протестів влада не використовує силового ресурсу, аби вгамувати невдоволення побутовими проблемами. І цим ситуація різко відрізняється від подій річної давнини, коли в Дагестані, де рівень втрат у війні є одним із найвищих серед усіх суб'єктів РФ, активно протестували проти мобілізації. Тоді влада застосувала силу, а щодо учасників мітингів не лише склали протоколи, а й порушили кримінальні справи.

«Єдина форма легального протесту в Росії — проти побутових проблем. Так Кремль дає змогу випустити пару. Адже якщо влада почне силоміць розганяти мітинги, на яких дагестанці обстоюють свої права на одержання комунальних послуг, то ситуація може змінитися й почнеться радикалізація протестів із подальшою мобілізацією населення з опорою на систему кланів, родів. Російська влада це розуміє й обережно регулює тиск у дагестанському котлі», — зазначає Данилов.

Тим часом у самій Росії, попри міжнародні санкції та загибель російських солдатів в Україні, зберігається відносна економічна та політична стабільність. Нині вертикаль російської влади виглядає сильною, а еліта монолітною. В умовах поступового падіння рівня життя російське суспільство, втім, підтримує Путіна, його політику, війну проти України. Всі незгодні виїхали, а ті, хто залишився, залякані й мовчать. Лише одиниці з багатомільйонної Росії виходять на акції протесту проти війни та режиму Путіна.

«Серйозної фрагментації, поляризації російського суспільства немає. А протестний потенціал перебуває на низькому рівні — близько 10%», — констатує Солодкий. Дагестанці тут не є винятком: загалом населення республіки лояльне до федеральної влади, а опозиції немає. «Весь політичний простір у Дагестані, як і на всьому Північному Кавказі, закатано в асфальт», — зазначає Данилов.

Ця лояльність не зменшилася на тлі величезних втрат жителів республіки на фронтах російсько-української війни: росіяни загалом і дагестанці зокрема виявилися нечутливими до тисяч цинкових трун. Аби протести згодом переросли в політичні потрясіння, має бути інший тригер, ніж проблеми ЖКГ. На думку експертів, це може бути або серйозне погіршення економічної ситуації в країні й подальше зниження дотацій із федерального бюджету, або поразка Росії у війні з Україною.

Хоча перед Росією постає перспектива системної кризи, з огляду на економічний і військовий запас міцності Кремля, наразі немає підстав очікувати, що в короткостроковій перспективі в країні загалом і Північно-Кавказькому федеральному окрузі зокрема розпочнуться масові бунти, які загрожуватимуть стабільності путінського режиму.