Підтримка режиму Алєксандра Лукашенка в Білорусі та утримання окупованих територій в Україні виснажують російську економіку, яка перебуває у поганому стані через санкції. Причому підтримка білоруської диктатури коштує Кремлю більше, ніж фінансування терористів у Донбасі.
«Санкції діють, економіка в поганій формі, вона фактично в руїнах. І нести цей тягар тепер має президент Росії Путін, адже саме він видає Мінську кредити, коли той їх потребує. (…) Одна справа для Путіна – фінансувати окуповані території на сході України. І зовсім інша – 10-мільйонну країну, яка не може сама себе підтримувати через санкції і режим, що розпадається», - розповів «Радіо Свобода» голова МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс.
Дипломат нагадав про нещодавню зустріч Лукашенка й Путіна в Сочі. Однак проблема стає дедалі більшою, а сам диктатор не пропонує ніякого вирішення.
«Він сховався в бункер, живе в замку і ходить всюди з автоматом Калашникова. Так не можна керувати країною – думаю, це очевидно й для росіян», - додав Ландсбергіс.
На думку очільника МЗС, тиск на Білорусь працює і його треба нарощувати: «Треба допомогти народу в цій битві настільки, наскільки це в наших силах».
Це можна зробити, надавши притулок опозиції, яка була змушена виїхати, або відкриваючи справи щодо білоруських силовиків, котрі жорстко розганяли мирні протести. Як приклад він навів справу, відкриту Офісом генерального прокурора Литви щодо білоруської міліції за заявою одного з втікачів, котрий піддавався тортурам.
«Я вважаю, що інші країни мають зробити те саме – запропонувати допомогу своїх систем правосуддя для тих білорусів, які змушені виїхати. Адже, можливо, це займе деякий час, поки правосуддя запанує в самій Білорусі. Якщо вони зможуть це зробити в Європі, то зараз відчують справедливість хоча б на цьому рівні», - зазначив міністр.
25 лютого Європейський Союз на рік продовжив санкції проти режиму Лукашенка. Обмежувальні заходи накладені на чиновників і силовиків, причетних до фальсифікації президентських виборів, політичних репресій і насильства проти учасників мирних протестів. Під санкції також потрапив бізнес, що пов'язаний із режимом Лукашенка.
Сім європейських держав, включно з Україною, доєдналися до санкцій Євросоюзу. Крім України, санкції підтримали країни-кандидати в члени ЄС: Північна Македонія, Чорногорія та Албанія, а також Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія, що входять до Європейської економічної зони.
Для самопроголошеного президента Білорусі питанням виживання його режиму є згода «єдиного друга» надати черговий кредит на суму 3 млрд дол. А багатолітньому хазяїну Кремля важливо було домогтися від «мінського старожила» реальних кроків Білорусі з інтеграції в Союзну державу. Чи вдалося досягнути домовленостей щодо цього під час переговорів у Сочі? Читайте у статті Володимира Кравченка «Сочинські піруети» у ZN.UA.