Близький Схід уже кидає виклик новому президенту США Джо Байдену, випробовуючи його. Те, як Байден реагуватиме, визначить його політичну спадщину. Поки що важко оцінити всі дії нового американського лідера, але Байден уже починає «здавати політичні тести», пише The Washington Post.
Перше випробування для США поставив Іран. З часу інавгурації Байдена збройні сили, які підтримує Іран, підозрюють в організації атак на саудівські аеропорти і навіть королівський комплекс в Ер-Ріяді, убивстві відомого дисидента "Хезболли" в Лівані та ракетному обстрілі американської авіабази на півночі Іраку.
Ці типи атак не є чимось новим, адже вони також були регулярною особливістю президентства Дональда Трампа. Наприклад, у грудні, підтримувані Іраном групи обстріляли посольство США в Багдаді. У червні повстанці хусити здійснили атаку на Ер-Ріяд, а в листопаді вдарили по саудівському сховищу нафти. Ще більш масовий удар був здійснений проти саудівських нафтовидобувних потужностей у 2019 році, що тимчасово скоротило видобуток нафти в королівстві майже вдвічі.
Якби Байден нічого не зробив у відповідь на останні іранські провокації, він би ризикнув надіслати повідомлення про власну слабкість, що ще більше підбадьорило б Тегеран - і підтримало б критику республіканців. У четвер Байден наказав здійснити авіаудар по сирійській базі, яку використовували ополченці, що підтримуються Іраном. Сирійська обсерваторія з прав людини повідомила, що було вбито щонайменше 17 проіранських бойовиків.
Примітно, що цей наказ Байдена не супроводжувався «кровожерливою» риторикою, яку любив використовувати його попередник Дональд Трамп. Білий дім просто наказав Пентагону оголосити про авіаудар стриманою заявою: «Президент Байден діятиме на захист американських службовців та службовців коаліції. Ми діяли умисно, маючи на меті деескалацію загальної ситуації як на сході Сирії, так і в Іраку».
Це правильний тон. Байден чітко окреслює важливі червоні лінії, заявляючи Тегерану, що режим не може безкарно нападати на США або американських союзників і, звичайно, не може вбивати американських військових.
Але Байден також сигналізує про те, що не хоче війни, а планує відновити ядерні переговори. Дійсно, це єдиний спосіб боротися з іранською загрозою: потрібен двосторонній підхід, який намагається відновити міжнародну угоду про контроль ядерного потенціалу Ірану, одночасно проводячи політику активного стримування дестабілізаційної діяльності Тегерану та його довірених осіб у регіоні.
Трамп, навпаки, саботував ядерну дипломатію і підвищував ризик війни, не маючи помітного успіху в стримуванні регіональної агресії Ірану. Його підхід був виставлений твердістю, але видався неузгодженим і невдалим.
Трамп, імовірно, розраховував, що Саудівська Аравія зможе стримати Іран за підтримки США, але це було ще одним хибним припущенням. Війна в Ємені, яку підтримує Саудівська Аравія, призвела до однієї з найгірших гуманітарних криз у світі, але вона не перемогла хуситів і навіть не уповільнила їх просування.
Трамп і його зять Джаред Кушнер, ймовірно, дивилися в іншу сторону, коли їхнього приятеля, саудівського принца Мохаммеда бен Салмана підозрювали у причетності до протиправних дій - включаючи викрадення прем'єр-міністра Лівану, арешт дисидентів та вбивство журналіста Джамала Хашоггі. З одного боку, спадковий принц реалізував досить позитивну політику, він дозволив жінкам їздити на автомобілі і почав «чистити» саудівські підручники від антисемітської та мізогіністичної мови. Але в цілому принц досить небезпечна впливова особа.
Зараз Байден діє так, щоб взяти Моххамеда бен Салмана під контроль. Він уже припинив підтримку з боку США невдалих військових зусиль Саудівської Аравії в Ємені і оголосив, що переглядає питання продажу американської зброї саудівцям.
У п'ятницю Байден виконав рішення Конгресу, яке Трамп проігнорував, щодо оприлюднення висновків розвідувального співтовариства США про причетність спадкового принца до вбивства Хашоггі. Крім того, Байден провів переговори з главою саудівської держави – із батьком наслідного принца, що показало «відсторонення» США від Моххамеда бен Салмана. Наслідний принц утратив прямий зв'язок з Білим домом, яким він користувався в епоху Трампа.
Ймовірно, Байден не буде запроваджувати санкції проти наслідного принца безпосередньо, адже немає прецеденту для таких дій проти фактичного правителя союзника США. Але принаймні 76 саудівців можуть зіштовхнутися із забороною на поїздки до Сполучених Штатів за погрози зарубіжним дисидентам, а "заборона Хашоггі" поширюватиметься на інших посадових осіб у всьому світі, які беруть участь у зусиллях, спрямованих заподіяти шкоду дисидентам. Байден не може розірвати американо-саудівський союз, але він "трансформує" його.
Наразі важко судити про правильність політики Байдена, адже він не так давно вступив на посаду президента і все ще може кардинально змінитися, але на даний момент Байден чудово розпочав роботу в регіоні. Новий президент США демонструє, що він такий же жорсткий, як і Трамп, і можливо навіть ще біль рішучий, коли справа стосується одночасно і союзників, і ворогів. Але Байден також і показав, що він набагато розумніший та більш поміркований, ніж його попередник. У нового президента США насправді є стратегія відносно Близького Сходу, а не лише обліковий запис у Twitter, резюмує видання.
Після чотирьох років хаотичного президенства Дональда Трампа та його «одержимості» Іраном адміністрація нового лідера США Джо Байдена зробила перші кроки, щоб виправити помилки, які допустив Трамп у політиці стосовно Близького Сходу. Відносини США з рештою країн регіону також потребують перезапуску. Але Байден не зможе швидко «перезавантажити» політику США щодо Близького Сходу.