Президент США Дональд Трамп під час інтерв'ю американському телеканалу CBS підтвердив, що Вашингтон розглядає відправку американських та союзних військ на територію Венесуели, як один з варіантів вирішення кризи двовладдя, повідомляє Deutsche Welle.
"Це безперечно один з варіантів", - підкреслив президент США.
Також Трамп заявив, що відхилив прохання про зустріч, яке йому відправляв чинний президент Венесуели Ніколас Мадуро, так як, за його словами, "ми (уряд США - ред.) вже занадто далеко зайшли у цьому процесі".
"У той час я вирішив йому відмовити, тому що у Венесуелі відбувається так багато дійсно жахливих речей. Це була найбагатша країна регіону, яка була дуже важливою частиною світу. І тепер... ви дивитеся на злидні, ви дивитеся на страждання, ви дивитеся на злочини, ви дивіться на все, що відбувається", - пояснив президент США.
Раніше радник президента США Дональда Трампа Джон Болтон підтвердив, що серед інших варіантів рішення венесуельської кризи у Білому домі розглядають варіант військової інтервенції з метою підтримати "тимчасового президента" Хуана Гуайдо.
Як повідомлялося, 23 січня у Венесуелі з новою силою спалахнули масові акції протесту проти режиму Ніколаса Мадуро, інавгурація якого відбулася два тижні тому. На багатотісячному мітингу в Каракасі голова Національної Асамблеї Хуан Гуайдо склав присягу тимчасового президента Венесуели. США визнали його легітимним главою держави. Слідом за Вашингтоном це зробили Євросоюз, Ізраїль, Організація американських держав, уряди Канади, Бразилії, Коста-Ріки, Аргентини, Парагваю, Перу, Колумбії, Еквадору, Чилі, Гватемали і Гондурасу. Україна також заявила про підтримку венесуельської опозиції.
Європарламент на засіданні 31 січня визнав лідера опозиції Венесуели Хуана Гуайдо тимчасовим президентом країни.
У підтримку Мадуро висловилися Росія, Китай, Італія, Болівія, Мексика, Куба і Туреччина. При цьому 1 лютого Італія заблокувала рішення Європарламенту щодо визнання Гуайдо президентом. Побічно Італію підтримали Кіпр, Греція, Австрія та Словаччина.
20 травня 2018 року у Венесуелі відбулися дострокові вибори президента країни, левова частка опозиції бойкотувала їх. ЦВК оголосила про впевнену перемогу чинного президента Ніколаса Мадуро, якому вдалося отримати 68% голосів на тлі вкрай низької явки.
Виборам передували масові протести, учасники яких звинувачували президента країни в ігноруванні законів, взятті під варту політичних опонентів і в економічних проблемах країни, де рівень інфляціі сягнув рекордного рівня.
Визнавати результати організованих Мадуро "виборів" відмовилися США, ЄС і частина держав Латинської Америки. США і ЄС ввели проти режиму Мадуро жорсткі санкції.
Детальніше читайте у статті Олексія Коваля "Гнів Венесуели" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".