Президент США 3 дав чітко зрозуміти, що хотів би збудувати кращі відносини з Росією. Це приваблива ідея, але абсолютно не нова. Чи зможе Трамп добитися успіху там, де його попередники провалилися? Сам він думає, що у нього є шанс.
Про це на сторінках The National Interest пише колишній представник США в ООН Залмай Халілзад.
Він зауважує, що у Росії і США можуть бути спільні інтереси у області безпеки, і російська допомога не завадила б у вирішенні деяких глобальних викликів, перед якими світ постав сьогодні. Але конструктивні відносини з Москвою будуть вимагати більшого, ніж просто хороших особистих відносин між Трампом і Путіним, не кажучи про їхні спільні націоналістичні погляди.
Співпраця з Росією також включає ризики. Спроба може провалитися, або Кремль може стати ще більш агресивним. Але з ризиками можна впоратися і збільшити шанси на успіх, якщо Трамп підійде до Росії з позиції сили і якщо Вашингтон почне співпрацю з трьох сфер, в яких співпраця цілком можлива: боротьба з ісламським тероризмом, а також питання щодо Європи і контролю озброєнь.
Діяти з позиції сили означає співпрацювати з Москвою прогнозовано і послідовно. Щоб запевнити, що зближення з Росією не означає підрив згуртованості союзників у Європі, президент Трамп повинен в першу чергу зустрітися з ними, в той час як вони нервують через його заяви щодо НАТО, ЄС і Москви. Європейці спектично ставляться до можливості зближення з Москвою.
Автор зауважує, що навички Трампа вести переговори зіштовхнуться з випробуваннями з самого початку. Тому що для успіху своєї політики йому доведеться переконати Путіна піти на певні поступки. Без цього новому президенту не вдасться добитися підтримки в Конгресі, де панують ворожі до Кремля настрої в обох партіях, особливо після російських спроб втрутитися у вибори в США.
Конгрес намагається навіть посилити санкції проти Росії. Москва може уникнути цього, якщо нарешті виведе війська зі Сходу України, змусить своїх маріонеток дотримуватися перемир'я і перестане влаштовувати країни Балтії.
Тільки після цього у Трампа були б хороші шанси добитися успіху у широкій співпраці з Росією в трьох питаннях.
По-перше, найбільший спільних інтерес Росії і США - це боротьба проти "Ісламської держави". Спільна капманія зі знищення терористичної організації в Сирії була б хорошим початком, продовженням якого могли б стати більш предметні домовленості щодо майбутнього виснаженої війною країни. Вашингтон і Москва могли б укласти угоду, що режим Башара Асада збереже владу на тих територіях, які контролює, а опозиціонери - на підконтрольних їм територіях. При цьому вони могли б о'бєднатися в єдину Сирію зв'язками на зразок конфедерації. Така модель могла б зберегти мир в країні, доки не буде складений більш довгостроковий план повоєнних трансформацій в Сирії.
"По-друге, цілком припустимо, щоб Вашингтон у координації з союзниками допоміг Києву і Москві досягти домовленості, яка б поважала як російські інтереси так і українську незалежність. Історія пропонує кілька прецедентів, які може наслідувати Україна", - пише колишній американський дипломат.
Він допускає, що теоретично Україна може вступити в НАТО. А практично в короткостроковій перспективі вона може обрати повний нейтралітет, як Австрія в часи Холодної Війни.
"Як Швеція, Україна може обрати шлях збереження нейтралітету і побудови сильних зв'язків з НАТО. Або Україна, як Фінляндія, може лишитися повністю нейтральною, а потім стати партнером НАТО у належний момент", - йдеться в статті.
Колишній представник США в ООН зауважує, що Трамп повинен наполягати на збереженні незалежності суверенітету України. Але до Криму, тим часом, можна ставитися "як до країн Балтії в часи Холодної війни".
"Не визнаючи Крим частиною Росії, Вашингтон може нормально вести з нею справи", - йдеться в статті.
По-третє, Москва і нова адміністрація у Вашингтоні можуть досягти нових домовленостей у сфері контролю озброєнь. США і Росія в цілому мають однакові інтереси у нерозповсюджені ядерної зброї, коли йдеться про Іран, КНДР чи навіть Китай. Але новій адміністрації доведеться вигадати спосіб, як переконати Кремль, що системи ПРО в Європі не націлені проти Росії.
Раніше в своїй статті для DT.UA Юлія Курнішова писала, що адміністрація Трампа стане для Києва складним партнером. За її словами, питання відносин з Україною в адміністрації Дональда Трампа може успадкувати віце-президент Майк Пенс, який мислить в дусі республіканського мейнстріму і дотримується жорсткої позиції у відносинах з РФ. Тим не менш, в українсько-американських відносинах виникнуть складнощі, пов'язані із зовнішньополітичними поглядами Трампа.
Як пише в своїй статті для DT.UA директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник президента України Володимир Горбулін, новий президент США Дональд Трамп, судячи з усього, не має масштабної і довгострокової стратегії розвитку американської зовнішньої політики.