Президент США Джо Байден ризикує зіштовхнутися зі зловісним сценарієм розвитку подій на міжнародній арені: Китай і Росія можуть створити «антидемократичний союз», розширюючи стратегічне співробітництво, спрямоване на підрив впливу США та перешкоджання зусиллям Байдена об’єднати демократичних союзників, пише Atlantic Council.
Такий «антидемократичний союз» може стати ключовим викликом для президентства Байдена. Нещодавно Росія та Китай майже одночасно посилили свою військову діяльність. Москва кидає виклик суверенітету України, тим часом Китай становить загрозу для незалежності Тайваню.
Схоже, що суверенітет цих країн є «проблемою» для Москви та Пекіна, але водночас незалежність України і Тайваню лежить в основі інтересів США та демократичних союзників.
Навіть якщо дії Москви та Пекіна не передбачають військового вторгнення у жодну з країн (більшість експертів все ще вважають, що це дійсно малоймовірно), масштаби та інтенсивність військових дій вимагають негайної уваги і реакції.
Керівництво США та їх демократичних союзників не наважується заперечувати те, що Росія і Китай можуть обмінюватися розвідданими, цілком імовірно, що Пекін та Москва координують свої дії та стратегії.
«Російське збройне скупчення поблизу кордону з Україною дійшло до того, що воно могло б стати основою для потенційного військового вторгнення. Це те, що не тільки США, але і наші союзники повинні сприймати дуже серйозно», - заявив директор Центрального розвідувального управління Вільям Бернс.
«Китай намагається використати сумніви щодо прихильності США до регіону, підірвати демократію Тайваню та розширити власний вплив», - йдеться в щорічній оцінці загроз розвідувального співтовариства США.
Американські спецслужби фактично визнали Китай найбільшою загрозою для США, попереджаючи про «зростання стратегічної співпраці Росії з Китаєм для досягнення спільних цілей».
Виклики з боку Китаю та Росії були б серйозною проблемою для будь-якого президента США. Якщо Пекін та Москва діятимуть більш злагоджено, це принесе глобальні наслідки. Це сценарій, за якого Сполученим Штатам та їхнім союзникам бракує спільної стратегії.
Для тих, хто сумнівається у китайсько-російських амбіціях, варто звернути увагу на те, як китайські ЗМІ висвітлюють відносини Росії та Китаю.
Китайська газета Global Times, яка часто «гучномовцем» для керівництва Пекіна, наприкінці минулого місяця написала статтю під заголовком «Китайсько-російські зв’язки поглиблюються, а США та їхні союзники слабшають».
«Найвпливовішими двосторонніми відносинами для нової ери в Євразії є всеосяжне стратегічне партнерство між Китаєм та Росією», - йдеться у статті.
«Китай і Росія розуміють вагу своїх зв'язків. Чесно кажучи, жодна країна регіону не може вистояти окремо проти Китаю або Росії. Союз із США для протистояння Китаю та Росії принесе лише згубні наслідки для країн регіону», - написано в статті. Це стало «завуальованим попередженням» для Японії та Південної Кореї.
На запитання у жовтні минулого року про можливість офіційного військового союзу з Китаєм президент Росії Володимир Путін відповів, що «теоретично це цілком можливо».
У будь-якому випадку, військова ескалація навколо України та Тайваню не має нічого теоретичного.
За останній тиждень спостерігається найбільша концентрація російських військ поблизу кордону з Україною з часів анексії Криму в 2014 році. Українські урядовці заявляють, що Путін зібрав понад сорок тисяч військовослужбовців біля кордону України для проведення «бойових навчань».
У той же час Китай здійснив безпрецедентну кількість військових польотів, які порушили зону протиповітряної оборони Тайваню (з початку року понад 250 бойових вильотів поблизу острова).
Минулого тижня адміністрація Байдена запровадила жорсткі санкції проти Росії. Однак Байден запропонував Путіну провести двосторонню зустріч на «нейтральній території», подавши сигнал про те, що він не хоче ескалації конфлікту з лідером, якого лише місяць тому назвав «убивцею».
Держсекретар США Ентоні Блінкен разом із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, активно засуджували накопичення російських військових. Досить серйозним ударом для Росії стали нові економічні санкції проти тридцяти восьми російських суб'єктів, яких США звинуватили у втручанні у вибори та кібератаках.
Активізація військової діяльності Китаю навколо Тайваню відбулася незабаром після того, як Державний департамент США видав настанови, що розширюють відносини країни з Тайванем.
Блінкен заявив, що адміністрація США стурбована «все більш агресивними діями» Китаю і прагне допомогти Тайваню укріпити здатність «захищатися від агресії». Сполучені Штати також продемонстрували свою підтримку, відправивши на Тайвань неофіційну делегацію, що складалася з колишнього сенатора США та двох колишніх заступників державних секретарів США.
Розширення стратегічної співпраці Китаю і Росії відбувається у найбільш незручний момент для адміністрації Байдена, яка лише нещодавно приступила до керівництва країною. Однак це вдалий час для Путіна та президента Китаю Сі Цзіньпіна, оскільки вони прагнуть здобути переваги, перш ніж Байден зможе закріпити свій вплив шляхом перегляду політики та укомплектування ключових керівних посад.
Ці події також ускладнюють реалізацію ретельно розроблених планів адміністрації Байдена щодо методичної послідовності політичних дій. Зокрема, ці плани передбачають оновлення міжнародної ролі США, що є необхідною умовою ефективного глобального керівництва.
Ключові цілі Байдена - придушити COVID-19 за допомогою прискореної програми вакцинації, надати стрімкий імпульс для зростання економіки США та забезпечити конкурентоспроможність за рахунок стимулювання та витрат на інфраструктуру, а також відновити відносини з ключовими союзниками.
Адміністрація Байдена одночасно зіштовхнулася із низкою інших зовнішньополітичних викликів, починаючи від заяви президента про виведення американських військ із Афганістану до 11 вересня, закінчуючи спробами відновити ядерну угоду з Іраном.
Це занадто багато викликів для нового президента. Однак те, наскільки спритно Байден вирішить зростання загрози з боку Росії та Китаю, буде визначати цілу епоху, резюмує Atlantic Council.
Росія стягує війська до кордону з Україною під виглядом підготовки до навчань «Захід-2021». Одночасно з цим активізувалися російські контингенти в Білорусі, окупованому Криму, Придністров'ї та акваторії Чорного і Азовського морів. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, виступаючи 30 березня в Верховній Раді, вказав на високу ймовірність російського вторгнення.
Українська військова розвідка повідомила про підготовку росіянами масштабних провокацій, загострення в зоні ООС, спроби розширення зони окупації в Донбасі з можливим вторгненням на інших ділянках.
Протягом останніх днів Пекін посилив свою збройну активність поблизу Тайваню, це може свідчити про наміри Китаю здійснити військове вторгнення на острів.
Загроза вторгнення Китаю на Тайвань є серйозною і неминучою, попередив американський адмірал Джон Аквіліно, призначений головою Індо-Тихоокеанського командування військових сил США.