Нещодавно завершилися переговори між російськими та західними дипломатами. Однак Україна вже постраждала від кібератаки, яка паралізувала урядові сайти. У причетності до хакерської атаки підозрюють Кремль. Крім того, США попередили, що бачать ознаки підготовки провокацій з боку РФ, які можуть бути використані для виправдання російського вторгнення в Україну, пише Financial Times.
Європа опинилася перед перспективою ескалації, починаючи від напівприхованих і гібридних зусиль Москви з дестабілізації України і можливості відкритого військового вторгнення.
Існують навіть теорії про те, що президент РФ Владімір Путін спробував «налаштувати» переговори із Заходом на провал, як привід для військового вторгнення в Україну. Кремль зрозумів, що його надії на поділ Європи на сфери впливу виявилися марними.
США і НАТО ніколи не могли погодитися зупинити розширення альянсу. Але це вже була значна поступка від США та їхніх союзників, коли вони погодилися обговорювати «гарантії безпеки» Росії.
Американського президента Джо Байдена навіть критикували за те, що він був готовий розмовляти з агресором, який уже анексував частину сусідньої країни і знову погрожує вторгненням.
США запропонували потенційні сфери для компромісу, включаючи контроль над озброєннями, обмеження на військові навчання та відновлення військових каналів зв'язку. Прогрес у цих сферах міг би допомогти відновити взаємну довіру та відкрити шлях для переговорів щодо складніших питань.
Деякі західні чиновники побоюються, що російський президент, який колись ретельно зважував ризики, все більше впадає в оману, прислухаючись лише до свого вузького кола оточення, яке живить його «амбіції». Агресивному правлінню Путіна бракує системи стримувань і противаг.
Але початок нових військових дій проти України став би більш ризикованим кроком, ніж будь-яке рішення Путіна за всі роки перебування на посаді президента Росії.
Це спровокує жорсткі західні санкції, які можуть завдати більшої шкоди, ніж ті, що були запроваджені після того, як Росія анексувала Крим і розпалила конфлікт на Донбасі в 2014 році.
До того ж, Путін перебуває під тиском в РФ після років економічного занепаду країни. Хоча Кремль може відчувати, що в останні роки успішно протистояв каральним заходам США та ЄС, тиск Заходу все-таки гальмував економічне зростання Росії.
Путін, ймовірно, вірить, що може повторити свою «операцію» 2014 року, коли він ускладнив надії України на західну інтеграцію, анексував Крим та підвищив свій рейтинг.
Навіть сьогодні, набагато краще підготовлена й оснащена армія України може не зрівнятися з повітряними силами та важким озброєнням, які має Росія. Проте урок минулого полягає у тому, що східні регіони України не так легко піддавалися впливу РФ.
Українці будуть чинити ще більш запеклий опір Кремлю. Москві буде дедалі важче контролювати свою пропагандистську риторику.
Перш за все, російська агресія у 2014 році зміцнила українське почуття ідентичності та суверенітету більше, ніж будь-яка подія з часів Другої світової війни.
Тиск Росії посилив підтримку вступу до НАТО в Україні. Нове вторгнення Кремля закріпило б український гнів на покоління. На жаль, у Москві немає нікого, хто міг би сказати про це російському президенту. Замість того, щоб «відродити імперію», Путін остаточно втратить вплив на Україну, резюмує видання.
Нагадаємо, 10-13 січня відбулися три раунди переговорів, присвячених російським претензіям стосовно європейської безпеки: переговори делегацій Росії і США в Женеві, засідання Ради Росія-НАТО у Брюсселі та переговори в рамках ОБСЄ.
Переговори були «складними, але професійними», повідомили у РФ. За підсумками усі учасники заявили про розбіжності в позиціях. Вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід були визнані неприйнятними, Москва отримала конкретну відмову на свою завуальовану пропозицію щодо переділу світу на нові «сфери впливу».
Докладніше про те, чого добивається Москва і чи піде Захід їй на поступки, читайте у статтях Сергія Корсунського «Ультиматум Путіна і переговори Росія–США: чи здадуть Україну» та Олексія Іжака «Чи відведе Путін війська від України після переговорів зі США? » у ZN.UA.