Коли солдатам елітної російської бригади наказали на початку квітня готуватися до другої відправки в Україну, їх охопив страх. До початку війни підрозділ базувався на російському далекому сході. На початку вторгнення його бійці вирушили в наступ з Білорусі на територію України, де їх чекав потужний опір української армії.
«Дуже швидко стало зрозуміло, що далеко не всі згодні з цим. Багато з нас просто не хотіли повертатися туди. Я хотів повернутися додому до сім’ї і не в труні», - сказав The Guardian російський солдат на ім’я Дмітрій. Він попросив британських журналістів змінити його ім’я.
Разом зі ще 8 солдатами Дмітрій сказав командуванню, що відмовляється брати участь у вторгненні.
«Їх це розізлило. Але, зрештою, вони заспокоїлися, тому що насправді не могли нічого зробити», - розповів він.
Невдовзі його перевели в Білгород, місто неподалік українського кордону, де він продовжує служити після своєї відмови.
«Я в армії вже 5 років. Мій контракт закінчується в червні. Я дослужу цей час, що залишився, а тоді заберуся геть звідси. Мені нема чого соромитися. Ми офіційно не в стані війни. Тож ніхто не може мене змусити піти туди», - пояснив Дмітрій.
The Guardian пише, що випадок російського солдата ілюструє проблеми, з якими зіштовхнулася армія Росії через політичне рішення Кремля не оголошувати формально війну Україні. Натомість Москва називає вторгнення, яке триває вже три місяці, «спеціальною операцією». За російськими військовими законами, солдатів, які відмовляються воювати проти України, можуть звільнити. Але їх не можуть судити за це, - каже юрист Міхаіл Беняш. Він консультує російських військових, які відмовляються йти на війну. За словами юриста, «сотні і сотні» солдатів звертаються до нього за порадою, як їм уникнути відправки на поле битви. Серед них 12 бійців російської Нацгвардії з Краснодара, яких звільнили, коли вони відмовилися від відправки на українську територію.
«Командири намагаються залякати солдатів, погрожуючи в’язницею. Але ми кажемо їм, що вони мають право просто сказати «ні». Немає законних підстав відкривати кримінальні справи, якщо солдат відмовляється воювати, перебуваючи ще на російській території», - пояснив Беняш.
Він додав, що багато російських солдатів обирають сценарій, за яким їх звільнять або переведуть в іншу частину замість того, щоб вирушити «в м’ясорубку». Такий же вибір зробив і 23-річний російський солдат Сєргєй Боков. В квітні він вирішив піти з армії після участі у війні проти України.
«Наші командири навіть не сперечалися з нами, тому що ми були не перші, хто захотів звільнитися», - розповів Боков.
Беняш каже, що відповідно до російських законів, солдатам буде важче відмовлятися йти в бій, якщо Росія відверто назве війну «війною».
«У воєнний час правила абсолютно інші. Відмова в такому випадку буде передбачати жорсткіше покарання. Солдатам буде загрожувати в’язниця», - пояснив юрист.
Не відомо, скільки саме російських військових відмовилися воювати проти України. Але такі історії ілюструють проблему, яка, на думку військових експертів і західних урядів, стала однією з головних перешкод для російського успіху в Україні. Росії гостро не вистачає піхотинців. В лютому Москва відправила на війну 80% своїх сухопутних сил - 150 тисяч солдатів. Але російська армія зазнала тяжких втрат через проблеми з логістикою, низьку мораль й недооцінку українського опору.
«Путіну доведеться прийняти рішення щодо мобілізації у найближчі тижні. Росії не вистачає сухопутних підрозділів, сформованих з контрактних солдатів, щоб можна було проводити стабільні ротації. Війська виснажуються. Вони так витримають не довго», - сказав військовий аналітик Роб Лі.
За його словами, один з варіантів для Кремля - це дозволити відправляти на війну строковиків попри обіцянки Путіна цього не робити.
«Строковики можуть заповнити певні прогалини, але вони мають дуже слабку підготовку. Багато підрозділів, які повинні тренувати строковиків, самі вже воюють», - пояснив Лі.
Однак, на його думку, без батальйонів, сформованих зі строковиків, Росія дуже скоро втратить можливість утримати під контролем ті території України, які вона вже захопила. Тим більше, що ЗСУ почали отримувати кращу військову техніку від країн НАТО. Російська влада таємно намагається завербувати нових солдатів, оскільки вже стало зрозуміло, що швидкої перемоги в Україні не буде. Російське Міноборони розміщує оголошення на сайтах з пошуку роботи, пропонуючи людям без жодного бойового досвіду короткі контракти з високим рівнем оплати. Деякі великі державні компанії отримали листи з вимогою відправити своїх співробітників в армію. Росія також використовує найманців через пов’язану з Кремлем групу «Вагнер». Але аналітики кажуть, що добровольці й найманці навряд чи дадують таку ж кількість нових солдатів, як повномасштабна мобілізація.
Були розмови про те, що Путін формально оголосить війну Україні під час промови на 9 травня. Але цього не сталося. Експерт московського «Центру Карнегі» Андрєй Калєсніков каже, що влада не хоче оголошувати мобілізацію, боячись налаштувати проти війни велику частину населення. Росіяни «може й підтримують конфлікт, але вони самі не хочуть воювати», - пояснив він. Масштабна мобілізація призведе до «колосальних втрат серед нетренованих солдатів».
Нинішній статус-кво дозволяє російським солдатам легально відмовлятися від відправки в Україну. Однак, деякі військові скаржаться, що завдяки неоголошеній війні їхні командири також можуть відмовляти їм в адекватному поводженні. Сержант армії РФ був поранений під час української атаки на російській території неподалік кордону. Його командир сказав, що він не отримає грошову компенсацію за поранення, як того вимагає закон Росії. Тому що він був поранений на російській території, а отже «не брав участь в спецоперації».
«Це не чесно, я беру участь у цій війні так само, як і солдати в Україні, ризикую своїм життям. Якщо мені не виплатять компенсацію, я почну говорити про це публічно і роздмухаю проблему», - сказав російський сержант.