Кліматична криза викликає різке падіння рівня кисню в озерах по всьому світі, руйнує дику природу та ставить під загрозу запаси питної води, пише The Guardian.
Падіння рівня кисню в океанах було зафіксовано ще раніше, але нові дослідження показують, що за останні 40 років зменшення кисню в озерах було від трьох до дев'яти разів швидшим. Вчені виявили, що рівень кисню впав на 19% на великій глибині та на 5% на поверхні.
Підвищення температури, спричинене глобальним потеплінням, є основною причиною цієї невтішної тенденції, оскільки тепліша вода не може вмістити багато кисню. Крім того, літня спека залишає верхній шар озер більш гарячим і менш щільним, ніж води нижче, тобто «різні температурні режими» змішуються, а подача кисню на глибину падає.
Однак рівень кисню зріс на поверхні деяких озер. Але це, швидше за все, пов’язано з більш високими температурами, що спричиняють цвітіння водоростей, які також можуть виділяти і небезпечні токсини. Скорочення шкідливих викидів для подолання кліматичної кризи є життєво важливим, але варто зменшити ще й використання добрив на фермах та забруднення міських стічних вод, що пошкоджує озера.
«Фактично усе живе залежить від кисню, і тому, коли його рівень падає, середовище існування багатьох видів опиняється під загрозою», - сказав професор Кевін Роуз з Інституту Ренсселера в США, який був частиною дослідницької групи.
«Це дослідження доводить, що проблема навіть більш серйозна у прісних водах, ніж в океанах. Це загрожує запасам питної води та хиткому балансу, який дозволяє процвітати складним прісноводним екосистемам», - сказав вчений Курт Бренеман.
Прісноводні середовища існування багаті рибою, комахами, птахами та тваринами, і вони важливі для людей. Але такі середовища вже зазнали великої шкоди, оскільки загальна популяція дикої природи в них впала на 84% з 1970 року. Окрім глобального потепління та забруднення, причинами цього є незбалансоване використання води для ведення сільського господарства.
Дослідження проаналізувало 45 тисяч зразків розчиненого кисню та стан температури у майже 400 озерах у всьому світі.
Більшість дослідження стосується озер, що були в помірних зонах, особливо в Європі та США, а також «тропічних озер» в Африці. В обох зонах рівень кисню падав.
В озерах, де рівень кисню впав майже до нуля, фосфор отримав можливість витягуватися з осадів, забезпечуючи необхідну поживну речовину для бактерій. Ці бактерії можуть поширюватися і виробляти метан, сприяючи глобальному потеплінню.
Рівень кисню в поверхневих водах збільшувався приблизно у п’ятої частини досліджуваних озер, майже всі з яких схильні до забруднення. Це показник широкомасштабного збільшення цвітіння водоростей, зазначає Роуз.
«Без таксономічних даних ми не можемо сказати остаточно, але цю закономірність можна пояснити лише глобальним потеплінням», - кажуть дослідники.
Глобальна температура все ще зростає, що призводить до зниження рівня кисню в озерах, тому для того, щоб зберегти «статус-кво», потрібно вжити заходів для очищення прісноводних об’єктів. Роуз каже, що позитивним прикладом є озеро Онейда в штаті Нью-Йорк, де очищення зробило воду більш прозорою, що, в свою чергу, відкрило можливості фотосинтезу для водоростей, які виробляють кисень.
«Нове дослідження надає вкрай необхідний глобальний огляд того, що відбувається із обмеженими запасами прісної води на планеті – їхній стан є серйозною проблемою», - сказав професор Ганс-Отто Поертнер з Інституту Альфреда-Вегенера в Бремерхафені, Німеччина.
Озера відокремлені та невеликі порівняно з океанами, в яких глобальні течії все ще можуть забезпечувати киснем глибші води, сказав він.
«Зміна клімату разом із забрудненням загрожує вразливим системам прісної води, що додає нагальної необхідності суттєво скоротити викиди», - сказав Портнер.
Дослідження показали, що діти, які виростають в умовах сильного забруднення повітря шкідливими викидами, частіше страждають від психічних захворювань.
Існує зв'язок між впливом концентрації оксидів азоту та твердих частинок у повітрі на розвиток у дітей таких розладів, як тривога та депресія, зазначають науковці.
Сильні шторми та повені унаслідок загострення кліматичної кризи активізували переселення людей. Зокрема, зміна клімату підвищила внутрішню міграцію населення країн до рекордних показників у всьому світі. Останнім часом люди частіше покидають свої домівки через кліматичну кризу, ніж через ескалацію військових конфліктів.
Проблема зміни клімату стає дедалі серйознішою. Серія сильної посухи у Європі з 2014 року є найкритичнішою за понад дві тисячі років.
Дослідження проаналізувало кільця дерев починаючи з часів Римської імперії. Вчені заявили, що глобальне потепління є найбільш вірогідною причиною недавнього зростання екстремальної спеки.