Попри хвалькуваті заяви про силу російської економіки в протистоянні санкціям і вже звичні теревені про те, як нібито НАТО почав війну в Україні, а Захід (стічна канава розпусти, де педофілія «проголошена нормою») прагне «необмеженого домінування», Владімір Путін все ж зробив одне оголошення, варте уваги.
У своїй промові 21 лютого, перед самою річницею російського вторгнення, він оголосив, що Москва призупиняє участь в Договорі про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-III) - єдиному договорі між двома ядерними державами про контроль озброєнь, який залишився. Про це пише The Economist, нагадуючи, що документ набув чинності 2011 році, а потім був продовжений в лютому 2021-го, за два дні до закінчення своєї дії.
Джо Байден зробив збереження СНО-III зовнішньополітичним пріоритетом, добившись від Путіна підтримки продовження дії договору вже через шість днів після того, як став президентом США. Це сильно контрастує з попередньою адміністрацією. Дональд Трамп не демонстрував зацікавлення в контролі озброєнь. Це означало, що в наступні п’ять років обидві сторони не повинні мати більше ніж 1550 ядерних боєголовок. Крім того договір також передбачав певні обмеження в питанні «носіїв»: балістичних ракет наземного базування, балістичних ракет, запуск яких здійснюється з субмарин і важких бомбардувальників. Попри те, що в обох сторін залишається досить вогневої сили, щоб знищити цивілізоване життя на землі, угода все ж скорочує кількість боєголовок на 75% з кінця Холодної війни.
The Economist наголошує, що в договорі важливі не так цифри, як прописані заходи перевірки і прозорості. Обидві сторони зобов’язані проводити щонайменше 18 інспекцій на місцях, ділитися широким спектром даних, щоб запобігти впровадженню нових систем, які можуть підірвати принципи договору. З 2011 до 2020 року було проведено 328 інспекцій. Їх призупинили через пандемію COVID-19. Навіть коли відносини між підписантами були напружені, інспектори зброї тихо і старанно виконувати свою роботу, роблячи світ трохи безпечнішим.
Коли дію договору СНО-III продовжили в 2021 році, російська сторона демонструвала задоволення. МЗС РФ, наголошуючи на важливості збереження стратегічної стабільності, заявило: «Зважаючи на спеціальну відповідальність, яку Росія і США несуть як найбільші ядерні держави світу, рішення… гарантує необхідний рівень передбачуваності і прозорості, строго зберігаючи баланс інтересів». В той час обидві сторони демонстрували готовність почати обговорення наступної угоди.
Тепер оголошення Путіна хоч і мало б бути драматичним, насправді ж лише підтвердило те, що вже й так відбувається. Інспекції повинні були б відновитися після пандемії ще минулого року, попри російську війну проти України. На тлі зростання занепокоєння у Вашингтоні на листопад була призначена зустріч, щоб спробувати відновити виконання режиму інспекцій.
Але Росія відступила раніше, ніж будь-що взагалі могли обговорити. Путін стверджує, що нібито НАТО веде опосередковану війну з метою знищити його країну. І тому було б абсурдно очікувати, що договір СНО-III може функціонувати в нормальному режимі.
«Зважаючи на схильність російського президента до ядерних вихвалянь, його дії навряд чи дивують. Росія тепер може піти ще далі і порушити обмеження угоди щодо кількості боєголовок і носіїв. Але це також буде актом завдання собі шкоди. Неефективним російським силам потрібно більше снарядів, звичайних ракет і бронемашин. Останнє, що потрібно Кремлю, - це вступити в нову дестабілізуючу гонку ядерних озброєнь з Америкою з усіма пов’язаними з нею ризиками появи прорахунків, яка йому не по кишені. Путін (і республіканці, які критикують договір СНО-III) або забувають, або не розуміють, що угоди про контроль озброєнь укладають не з друзями, а з ворогами», - пише видання.