UA / RU
Підтримати ZN.ua

The Economist: На скільки прогнила армія Росії?

Провал у війні проти України руйнує останній аргумент Москви, чому її варто вважати глобальним гравцем, але навіть так Путін лишається дуже небезпечним.

Сила сучасної російської армії повинна була показати світу, що Владімір Путін відбудував велич країни після принизливого розпаду СРСР. Натомість слабкий прогрес і тяжкі втрати на війні проти України викрили глибокі недоліки самої Росії.

Для тих, кому загрожує агресія Путіна, провал російської армії - це полегшення. На жаль, у ядерної держави тепер є, що всім доводити, - пише The Economist.

Поки що вторгнення в Україну було катастрофою для армії Росії. Близько 15 тисяч російських солдатів були вбиті за два місяці боїв, згідно з даними уряду Великої Британії. Щонайменше 1600 бронемашин були знищені, так само як і десятки літаків. Також Чорноморський флот втратив свого флагмана. Спроба атакувати Київ виявилася хаотичним провалом. Лев Троцький колись писав, що армія - це «копія суспільства і страждає від всіх його хвороб, але зазвичай з більш високою температурою». Битви на півдні й сході України у наступні кілька тижнів не просто визначать хід війни, а й те, чи зможе армія Росії зберегти свою репутацію, а також репутацію суспільства, втіленням якого вона стала.

Аналітики The Economist оцінили, на скільки «прогнила» російська армія. Оборонний бюджет РФ становить більше 250 мільярдів доларів. Це втричі більше, ніж у Великої Британії чи Франції. Але значна частина цих грошей розтрачуються або крадуться. Путін і його командири найвищої ланки тримають в таємниці свої плани щодо вторгнення від старших офіцерів. Це говорить про велику недовіру між ними. Невдоволені солдати, яких годували простроченими пайками, дезертирували, покинувши техніку. Інші з них катували, ґвалтували і вбивали цивільних, щоб Кремль їх нагородив. Росія не змогла встановити контроль над небом чи поєднати силу своїх ВПС з танками, артилерією і піхотою. Погрузлі у корупції, безініціативні й не здатні вчитися на власних помилках генерали відкинули передові військові доктрини, скотившись до руйнування міст й тероризування цивільних.

Читайте також: WP: Армія Росії не здатна пробити коридор до Придністров’я

Високомотивовані війська України - докір цим російським провалам. Українських військових менше і в їхньому розпорядженні менше техніки. Але вони швидко приймають рішення, користуючись розвідувальними даними в реальному часі. Російською кампанією тепер керує один командир. І армія РФ змогла трохи просунутися вперед на Донбасі. Але всі ці досягнення здобуті виключно завдяки великій масі російських військ. Російські претензії на те, щоб називатися розвиненою сучасною силою, такі ж переконливі, як і гармата танка, яка залишилася ржавіти в українському полі.

Для Путіна це нищівна поразка. Частково це пов'язано з тим, що хоч він і контролює пропагандистську машину, яка допомогла йому придушити всіх критиків, втрата обличчя загрожує його позиціям вдома. Це пов’язано з тим, що застосування військової сили грає центральну роль у його стратегії, покликаної змусити світ рахуватися з Москвою.

Росія може й велика, але вона досі сила середнього розміру, яка досі прагне стати супердержавою. За кількістю населення вона в рейтингу між Бангладеш і Мексикою. Її економіка - десь між Бразилією і Південною Кореєю. А розмір її глобального експорту - між Тайванем і Швейцарією. Попри те, що Росія користується певними симпатіями в країнах на зразок ПАР чи Індія, її м’яка сила занепадає. Цей процес прискорили очевидна некомпетентність й жорстокість в Україні.

Щоб заповнити прогалину між своєю реальною силою і мріями, Путін постійно звертався до єдиної сфери, де Росія могла претендувати на світове лідерство - до військової сили. За останні 14 років він вторгся в Грузію, двічі вторгся в Україну, а також втрутився у війну в Сирії. Росія відправила найманців у Лівію, ЦАР, Судан, а тепер в Україну. Путін - глобальний хуліган, одержимий невідповідностями своєї країни. Це сильно контрастує з Китаєм, у якого теж є великі амбіції. Однак, Пекін зміг добитися результатів, використовуючи свою економіку й дипломатію.

Читайте також: Business Insider: Армія Росії надто виснажена, щоб далі воювати з Україною

Приниження в Україні руйнує останню претензію Росії на статус супердержави. Війна може затягнутися на довго. І поки вона триває, Росія буде не здатна проводити масштабні операції десь ще. Техніка, боєприпаси і жива сила швидко витрачаються. Відновлення російської армії до повної сили, а також підготовка кадрів, щоб виправити всі помилки, допущені в Україні, займе роки. Санкції ніхто не скасує, поки Путін буде при владі. Тож завдання з відновлення боєздатності армії Росії буде тривати ще довше. Російські ракети залежать від західних деталей. Відтік талановитих і орієнтованих на світ росіян створить проблеми для економіки. В цей час час менше Росія буде здатна проектувати військову силу, тим менше у неї буде можливостей підривати стабільність світу.

І це буде чудово. Однак, вторгнення в Україну пропонує також менш приємні уроки. З одного боку, воно показало, що, переслідуючи свою стратегію, Путін готовий йти на ризик, який іншим включно багатьох росіян здається безглуздям. Ще більше скорочення російської сили може призвести до ще більш безвідповідальної агресії. Події в Україні також свідчать, що у майбутніх війнах, якщо російська армія не зможе перемогти на полі битви, вона буде вдаватися до звірств. Слабша російська армія може стати ще більш жорстокою. Для тих у світі, кому потенційно загрожує російська агресія, це жахлива перспектива.

Тож слабкість може привести Росію на останню арену, де вона все ще незаперечна супердержава. Йдеться про хімічну, біологічну і ядерну зброю. З початку війни проти України Путін і його уряд постійно повторювали погрози застосувати зброю масового знищення. Якщо Путін справді хоче, щоб його режим вижив, він утримається від втілення цих погроз. Однак, чим менше у російської армії буде звичайних можливостей, тим більшою буде спокуса ядерної ескалації. Сигнал для всього світу полягає в тому, що військовий опортунізм Путіна в Україні провалився через його власних офіцерів й стратегів, які можуть в подальшому стримувати його наступні вперті агресивні схеми. Якщо ситуація на Донбасі зайде в глухий кут, це лише закладе основу для нової атаки, яка може виявитися ще більш загрозливою, ніж сьогодні.

Навіть якщо Путін програє, він залишиться небезпечним. Тому НАТО потрібно відновити свою оборону. Краще мати великий контингент сил на передовій, щоб Росія розуміла, що їй буде важко перемогти ці сили з самого початку. Найкращий захист від Путіна і його гнилої армії - це переконати його не воювати взагалі.