UA / RU
Підтримати ZN.ua

Сноуден увійде до ради директорів Фонду за свободу преси

Сноуден пообіцяв використовувати свій досвід для вирішення проблеми безпеки у спілкуванні між журналістами та їхніми джерелами.

Едвард Сноуден стане членом ради директорів Фонду за свободу преси (Freedom of the Press Foundation, FPF). Про це повідомляється на офіційному сайті організації.

Військовий аналітик і співзасновник фонду Деніел Еллсберг пояснив це рішення тим, що завдяки Сноудену американці отримали шанс на відкриту дискусію про програми стеження Агентства національної безпеки США (АНБ). Він також відзначив сміливість вчинку Сноудена і назвав його своїм "особистим героєм". Офіційно Сноуден увійде до складу ради директорів в лютому.

Коментуючи своє призначення, Сноуден заявив, що намагатиметься використовувати свій досвід для вирішення проблеми безпеки у спілкуванні між журналістами і їхніми джерелами. "Закони не можуть забезпечити це, але технології можуть", - сказав він.

Фонд за свободу преси було засновано в 2012 році. Серед цілей організації - захист і підтримка "агресивної журналістики, яка працює в інтересах суспільства для досягнення прозорості та відповідальності". Зокрема, у жовтні 2013 року фонд оголосив про роботу над запуском онлайн-платформи SecureDrop (на основі технології DeadDrop), що дозволяє користувачам інтернету анонімно передавати інформацію ЗМІ.

Влітку 2013 року колишній співробітник АНБ і ЦРУ Едвард Сноуден, перебуваючи за межами США, передав журналістам секретні документи, що стосуються програм стеження американських спецслужб. У результаті стало відомо, що АНБ стежило за листуванням користувачів інтернету по всьому світу і прослуховувало мобільні телефони голів держав. Згодом Сноуден отримав притулок у Росії. У США він звинувачується у розголошенні державної таємниці. !zn

Читайте також:

Сноуден навчався зламувати комп'ютери в Індії

Пентагон підрахував, що Сноуден вкрав у АНБ 1,7 мільйона секретних файлів

Американська розвідка прослуховувала телефони лідерів 35 держав

Колишній шеф французької розвідки зізнався у шпигунстві за американцями