Економіка Китаю зросла на 4,9 відсотка у третьому кварталі порівняно з аналогічним періодом 2020 року та лише на 0,2 відсотка порівняно з кількома місяцями тому - це один із найслабших показників, пише Financial Times.
Але все це не змогло утримати президента Сі Цзіньпіна від реалізації своєї жорсткої політики, яка надає пріоритет довгостроковим структурним змінам та перебудові китайського суспільного устрою.
Однак китайських політиків надихнув той факт, що друга за величиною економіка світу за перші три квартали 2021 року збільшилася на 9,8 % порівняно з відповідним періодом минулого року, що значно перевищує їх цільовий показник у 6 %. В результаті політики відчувають, що отримали «вікно можливостей» реконструювати те, що вони вважають надмірною залежністю китайської економіки від інвестицій у нерухомість.
«Китайська економіка зберегла імпульс відновлення протягом перших трьох кварталів, досягнувши прогресу у структурній перебудові та розвитку», - сказав представник Національного бюро статистики Фу Лінхей.
«Єдиний сюрприз у показниках ВВП Китаю - це те, що вони не знизилися. Економіка Китаю пережила хвилю посилення монетарної, фіскальної та регуляторної діяльності, щоб охолодити пожвавлене відновлення з моменту послаблення карантинних обмежень, пов’язаних з COVID минулого року, та зменшити довгострокові ризики», - вважає економіст Парас Ананд.
Сі Цзіньпін вирішив зберегти свій жорсткий політичний курс.
Комуністична партія Китаю оголосила про мету досягнення «загального процвітання». Такий курс передбачає перерозподіл багатства.
«Багаті і бідні в деяких країнах поляризовані, що призводить до суспільного розпаду, політичної поляризації та розгулу популізму. Наша країна повинна рішуче захищатися від поляризації, сприяти загальному процвітанню та підтримувати суспільну гармонію та стабільність», - заявив китайський лідер.
Стримування спекуляцій на доходах - важлива частина уявлення Сі Цзіньпіна про більш рівноправне суспільство. Він також наголосив на необхідності подвоєння зусиль уряду щодо запровадження загальнонаціонального податку на нерухомість, що матиме драматичні наслідки для економічної моделі Китаю.
Експерт з фінансів в Корнельському університеті Ешвар Прасад сказав, що такі «сигнали» вказують на «рішучість Сі Цзіньпіна, принаймні поки що».
Хоча Народний банк Китаю публічно критикував керівництво одного з найбільших забудовників Evergrande у серпні, він мовчав з тих пір, як забудовник із великою заборгованістю пропустив низку платежів інвесторам та власникам облігацій, починаючи з середини вересня.
Це викликало надію серед деяких інвесторів, що центральний банк організує порятунок для Evergrande, побоюючись катастрофічної економічної шкоди.
Але керівник відділу фінансових ринків Народного банку Китаю Цоу Лан заявив, що падіння Evergrande легко поглине фінансова система країни.
«Компанія Evergrande мала поганий менеджмент, не змогла обережно керувати своїм бізнесом відповідно до змін ринкових умов і розширювалася наосліп», - сказав Цоу Лан.
Економіст Ларрі Ху зазначив, що Народний банк Китаю мирився з рекордно низьким річним зростанням кредитів у 10 % у вересні, і вважає, що китайські фінансові чиновники встановлять цільове зростання на 5 % на 2022 рік.
Однак існують інші способи стабілізації зростання центральним банком, лише помірковано послаблюючи загальний тиск на сектор нерухомості.
У липні Народний банк Китаю скоротив коефіцієнт обов'язкових резервів для банків, вивільнивши ліквідність у фінансовій системі. З 2016 року частка нових кредитів у секторі нерухомості впала з більш ніж 50 відсотків до приблизно 15 відсотків.
«Пекін, схоже, має намір стримати накопичення боргів та спекуляції на ринку нерухомості. Вплив стимулів на економіку з одночасним стримуванням цих ризиків представляє важке випробування для уряду», - вважає Ларрі Ху.
Сполучені Штати критикують Китай за все, що, на думку Вашингтона, не відповідає принципам, які сповідують США. Демократія, більше капіталізму і свободи, припинення державної підтримки промисловості, вільний ринок — усе це успішно функціонує у США, свідчить про правильне влаштування суспільних відносин і має бути впроваджене в КНР. Уявімо, що сила переконання виявилася нездоланною і США досягли бажаного результату. Що буде далі? Читайте статтю Сергія Корсунського «Що зробило США та Китай великими державами і не дозволить Росії стати поруч із ними».