«Демократія не з’являється випадково. Ми повинні захищати її, боротися за неї, зміцнювати та оновлювати», – вважає президент США Джо Байден. Свої реальні дії щодо цього твердження Байден зможе продемонструвати на «Саміті за демократію», який відбудеться в онлайн-форматі, пише The Economist.
На саміті «різностороння група світових демократій» обговорюватиме захист від авторитаризму, боротьбу з корупцією та заохочення поваги до прав людини.
США вже планують проведення чергового демократичного саміту наступного року, щоб доповісти про те, як вони боролися з цими загрозами. Байден сподівається, що ця подія зможе підтримати демократію в світі.
Кого ж запросили на саміт? Список гостей, опублікований Держдепартаментом 24 листопада, включає 110 країн.
При їх виборі адміністрація США керувалася власними інтересами, а не об’єктивними мірками.
Щороку організація Freedom House складає «оцінку демократії» для країн світу на основі 25 показників дотримання прав і громадянських свобод. Потім країни групуються за цими показниками як «вільні», «частково вільні» або «невільні».
Список запрошених країн на саміт Байдена включає майже всі «вільні» країни, які можна сміливо вважати демократичними, за винятком кількох європейських держав.
Але іншу частину запрошених країн, таких як Замбія і Молдова, для прикладу, Freedom House вважає лише «частково вільними». Три держави — Демократична Республіка Конго, Ірак і Ангола — мають статус «невільних» країн.
Деякі країни, що не були запрошені на демократичний саміт, мають кращий стан демократії, ніж ті, яких запросили.
Як адміністрація Байдена визначалася зі списком учасників?
Потреба в регіональному розмаїтті, можливо, допомогла таким державам, як Ірак та Кенія потрапити до списку запрошених. Стратегічні міркування також враховувалися.
Пакистан та Україна мають відносно слабкий стан демократії, але одна з країн є стратегічно важливим американським партнером, а інша перебуває під загрозою окупації з боку авторитарного режиму.
Серед запрошених є і Тайвань, що стало ознакою політичної солідарності США в час зростання китайської агресії проти острова. Цей крок викликав обурення Китаю, який розкритикував саміт. Крім того, Пекін нещодавно стверджував, що він є більш демократичним, ніж Америка.
Однак Китай не був запрошений на саміт, як і Росія та Саудівська Аравія.
Не запросили на саміт також кілька країн, які розчарували Америку демократичним занепадом в останні роки.
Все більш автократичні уряди Туреччини та Угорщини не були запрошені, незважаючи на те, що вони були союзниками по НАТО.
Угорщина також стала єдиним членом Європейського Союзу, якого не запросили на демократичний саміт.
Результат – низка протиріч і втрачених можливостей. За останні роки Індія, Бразилія та Польща «впали» у рейтингу Freedom House, але ці країни були занадто політично значущими, тому США вирішили їх запросити на демократичний саміт.
Боснія і Герцеговина у рейтингу демократій стоїть відразу за своїм балканським сусідом Косово і могла б скористатися підтримкою Америки в період посилення політичної поляризації, але її не запросили.
До того ж, позиції самої Америки в демократичному рейтингу впали з 86 у 2019 році до 83 у 2020 році. Якщо пощастить, Байден зможе оголосити про демократичний прогрес. Однак цьогорічний саміт не такий демократичний, як очікувалося, резюмує видання.
Демократичний саміт, який організовує президент США Джо Байден — це досить ризикований крок. Навряд чи він допоможе залікувати глибокі рани демократії в світі, пише EUobserver.
Більш тривожним є те, що саміт може поставити під загрозу необхідні колективні дії для подолання глобальних проблем і зробити світ ще більш поляризованим.