Нічим не спровокований акт агресії Росії проти кораблів українських військово-морських сил, який відбувся у неділю, 25 листопада, був спланований заздалегідь і момент був вибраний дуже вдало - в цей день лідери Європейського союзу поверталися з Брюсселя після чергового саміту з питань Brexit, а увага світових засобів масової інформації була прикута до подій на американо-мексиканському кордоні, де караван мігрантів намагався штурмувати прикордонну лінію, пише європейський оглядач EUObserver.
Події розвивалися у декілька етапів; спочатку російський прикордонний корабель таранив неозброєний український буксир у міжнародних водах, а потім росіяни відкрили вогонь на ураження по двом українським бронекатерам, поранивши шістьох моряків, двоє з яких отримали важкі поранення - при цьому українські кораблі вже перебували у нейтральних водах, прямуючи назад до Одеси. Після нетривалого бою всі українські кораблі були пошкоджені і захоплені спецназом ФСБ РФ разом з 23 членами екіпажу.
"Неспровокована агресія зазначила відкриття третього фронту у російській війні проти України, яка почалася у 2014 році, коли протести у Києві скинули проросійський уряд, а Україна почала зближення із Заходом", - зазначає видання.
Також оглядач нагадує, що з 2014 року Росія фактично відкрила два фронти проти України - спочатку Москва окупувала Крим, який тепер перетворює на величезну військову базу, насичуючи півострів своїми військовими силами (включно з ядерною зброєю), а потім, прикриваючись "ополченцями" та "добровольцями", влаштувала приховане вторгнення на територію українського Донбасу, яке забрало понад 10 тисяч життів, зробило мільйони людей біженцями а регіон втягло у таку руїну, якої той не знав з часів Другої світової війни.
Фактичне відкриття "третього фронту" може служити меті відновлення популярності Володимира Путіна в Росії - на тлі багатьох непопулярних рішень і дій уряду рейтинг російського президента впав до убивчо мінімальних значень за останні 10 років.
Однак цей "інцидент" може бути початком більш широкої агресії Росії проти України, зазначив у коментарі виданню неназваний дипломат ЄС, додавши, що з метою виплеснути народне невдоволення за межі Росії Путін може спробувати повернутися до реалізації проекту "Новоросія", який з причини наполегливого опору української армії і світового співтовариства було відкладено Кремлем у довгий ящик. Москва може спланувати і спробувати здійснити напад на південні області України, так як Росії необхідно проламати "коридор", який, як мінімум, з'єднає окупований росіянами Крим із територіями, підконтрольними терористам з "ДНР" і "ЛНР", позбавивши Україну виходу до Азовського моря, а максимум - взагалі позбавить Україну узбережжя, поєднавши зазначені раніше території ще й з російським невизнаним сателітом - Придністров'ям.
Подальші події показали, що Кремль, серед іншого, хотів оцінити реакцію світового співтовариства на свою агресію і з'ясувати, яка буде ціна за неї - і здається, він визнав її для себе цілком прийнятною, незважаючи навіть на те, що США ініціювали скликання надзвичайної сесії Ради Безпеки ООН. Проте Євросоюз повів себе миролюбно, вкотре закликавши Росію і Україну "діяти максимально стримано, щоб зупинити ескалацію негайно", причому в тому ж сенсі висловилося й НАТО.
Однак реакції інших політиків та цілих країн виявилися куди більш агресивними, жорсткими і антиросійськими.
"Ця ескалація - це доказ того, що Росія не зацікавлена у будь-якому результаті переговорного процесу в Україні", - заявив впливовий німецький депутат від Християнсько-демократичного Союзу Німеччини Норберт Роеттген, який очолює комітет з закордонних справ в Бундестазі.
Міністерство закордонних справ Польщі відреагувало на інцидент з позиції повної підтримки України.
"Ми гостро засуджуємо російські дії, які можуть представляти загрозу для стабільності, безпеки в Європі", - зазначили у польському МЗС.
Не менш різко засудила агресивні дії Росії і Канада, від якої виступила з заявою голова МЗС Христя Фріланд.
При цьому важливо відзначити, пише видання, що події в Азовському морі відбулися на тлі підготовки рішення Євросоюзу щодо розширення дії санкцій проти Росії, яке планується до ухвалення 13 грудня. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вже закликав ЄС і США посилити санкційний удар по Росії через цей інцидент.
Експерт Atlantic Council Майкл Карпентер відзначає, що в рамках відповідних дій Захід може заморозити як мінімум активи одного з найбільших російських банків, наприклад, "Ощадбанку", "ВТБ" "Газпромбанку". А США, які вже нівелювали перевагу Росії в танках на суші, направивши Україні ПТКР "Javelin", після цього інциденту можуть в рамках військової допомоги передати Україні протикорабельні ракетні комплекси берегового базування, які будуть тримати під прицілом акваторію біля українських берегів.
"НАТО варто відправити свої кораблі в Азовське море", - вважає експерт Atlantic Council Андерс Аслунд.
Видання нагадує, що морська агресія Росії проти України є лише ланкою у довгому ланцюжку провокацій Кремля; так, Москва цілий рік постійно демонструвала свої "військові м'язи у Балтії", спробувала вбити колишнього російського офіцера на території Великобританії, застосувавши хімічну зброю, організувала низку кібератак і кампаній втручання в іноземні вибори.
Під час навчань НАТО в Балтійському морі російські військові літаки симулювали атаку на фрегат Бельгії, а блокування російськими військами радіоелектронної та протисупутникової боротьби системи GPS в районі навчань призвело до того, що норвезький фрегат, повертаючись на свою базу, зіткнувся із танкером і затонув.
"Це (атака російськими кораблями українських - ред.) чіткий сигнал від Росії: "Дивіться, що ми можемо і на що ми готові піти", - попередив бельгійський військовий експерт Петер Рамбоер.
Як повідомлялося, увечері 26 листопада Верховна Рада проголосувала за запровадження воєнного стану терміном на 30 днів у Донецькій, Луганській, Вінницькій, Харківській, Сумській, Чернігівській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Одеській областях, а також у внутрішніх водах України в акваторії Азовського моря. За проект закону про запровадження воєнного стану з 28 листопада проголосували 276 народних депутатів. Президент запевнив, що права громадян будуть обмежені лише у разі російського вторгнення.
25 листопада російські прикордонники атакували і захопили два катери та рейдовий буксир Військово-морських Збройних сил України, які прямували з Одеси до Маріуполя. Поранення отримали шість українських моряків, росіяни незаконно затримали 23 українських військовослужбовців.
Командування ВМС ЗСУ підкреслює факт того, що про перехід повідомлялося заздалегідь, відповідно до норм міжнародного права щодо забезпечення безпеки судноплавства. У ФСБ Росії стверджують, що ніяких повідомлень не отримували, і пояснюють агресію нібито "захистом державного кордону".
Українські правоохоронці переходять на посилений режим несення служби, ЗСУ та СБУ приведені в повну бойову готовність, в море вийшли кораблі Військово-морських сил України.
Опівночі з 25 на 26 листопада відбулося екстрене засідання РНБО, на якому Порошенко ініціював запровадження в Україні воєнного стану. Рада розпочала розгляд цього питання на позачерговому засіданні в понеділок. Своїм указом Порошенко вводить воєнний стан на всій території України з 9:00 ранку 28 листопада на 30 днів. Він також виключив перенесення президентських виборів з-за військового положення. Проте, в нинішньому проекті указу президента, опублікованому на сайті Ради, є пункт про обмеження конституційних прав і свобод громадянина, передбачених дванадцятьма статтями Конституції України: 30-34, 38, 39, 41-44, 53.
Разом з тим, на екстреному засіданні Радбезу ООН країни Заходу підтримали Україну. Пропозицію Росії щодо ситуації в Керченській протоці Радбез заблокував.