Війна на Сході України виводить не передній план речі, які за інших обставин залишаються прихованими. Ідеологічно Росія виходить далеко за межі Донбасу і Криму. Насправді промисловість Донбасу Росії не потрібна, а військова база у Севастополі і так після розпаду СРСР перебувала в руках Москви на умовах оренди.
Таким чином, Володимир Путін, який демонструє готовність до ведення тривалої гри проти Заходу і Києва щодо долі України, швидше за все, має інші мотиви. Про це на сторінках Die Welt пише Міхаель Штюрмер.
На його думку, найбільш вірогідна з можливих причин вторгнення виглядає і найбільш сміливою. Путін заснував свій режим на пострадянській релігійності, яку об'єднав з авторитарною владою Кремля. Православ'я і влада змішалися в його ідеології. Таким чином, Донбас і самопроголошені республіки на його території – це, можливо, лише тимчасові цілі.
"Існує лише одна ціль, яка варта втручання. І це колиска російської духовності і центральний елемент міфу про "рускій мір" на берегах Дніпра – місто Київ з його церквами. Санкції, обвал рубля і економічний крах ніщо в порівнянні з бажанням захопити це місто", - пише оглядач, нагадуючи про сучасну кремлівську пропаганду засновану на "російській духовності", яку протипоставляють ліберальності Європи.
"Без України Росія завжди буде лишатися лише фрагментом імперії. З Україною вона знову почуватиметься потужною", - йдеться в статті.
Головне, щоб лідери Заходу вчасно зрозуміли це і вирішили для себе, чи вистачить їм мужності і ресурсів, щоб впоратися з такими амбіціями Росії.
Раніше видання Washington Post писало, що у Путіна є три причини, щоб відступити у війні проти України. По-перше, військова присутність Росії в Донбасі і окупація частини українського регіону не дуже популярні серед російськомовного населення України, на що Путін розраховував на початку конфлікту. Росії було б не просто контролювати Донбас в довгостроковій перспективі. Оскільки його імперіалістична ідеологія там не популярна. Російський президент не розраховував, що російськомовне населення буде чинити опір вторгненню поруч з україномовними українцями.
По-друге, уряд України наростив військові сили і поки що не задіяв їх усі. У Києва ще є кілька способів,я к посилити свої позиції. Зокрема, йому варто більше працювати над економічними зв'язками з ЄС і Китаєм.
І по-третє – справжня мета Кремля не захопити частину української території, а створити заморожений конфлікт. Це дешевше і небезпечніше.
Тим часом, бойовики в Донбасі припинили вогоньз опівночі 1 вересня. Про припинення вогню в Донбасі з 1 вересня раніше домовилися лідери Франції та Німеччини франсуа Олланд і Ангела Меркель у телефоній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним.
У свою чергу, видання The Guardian писало, що нове перемир'я в Донбасі може спрацювати. Нещодавні заяви Путіна можуть свідчити про те, що він шукає виходу з ситуації, яка зайшла у глухий кут в політичному і військовому плані. Путін підняв ставки, коли після анексії Криму розв'язав ще й війну в Донбасі. Проросійські терористи продемонстрували свою слабкість і нездатність захопити територію і утримувати її тривалий час під контролем. Тому останнім часом в Москві рідше згадують "Новоросію", яка повинна була охопити майже половину України. Тож можливо, що тепер російський президент шукає вихід із ситуації.