РФ прагне розширити свій вплив за кордоном. Російський президент Владімір Путін перевіряє рішучість Заходу. За словами розвідки США, Москва готується до потенційного вторгнення в Україну, пише Financial Times.
Переконавши своїх союзників у серйозності загрози, Вашингтон намагається згуртувати їх навколо прийняття жорстких санкцій і контрзаходів, щоб стримати Москву від подальшої агресії.
Хоча малоймовірно, що демократичні союзники розгорнуть власні сили або навіть нададуть зброю, щоб допомогти Києву захиститися від Кремля, ідея полягає в тому, щоб продемонструвати Москві високу ціну військового вторгнення в Україну.
Багато що залежатиме від бажання Берліна приєднатися до жорстких заходів проти Москви. Американці доклали зусиль, щоб переконати Німеччину в тому, що за масовим розгортанням Росією військ уздовж кордону України стоїть справжній намір вторгнення.
Тепер Берлін, схоже, погоджується з оцінкою США і дискусія переходить до стримування Москви та потенційного удару по економічних інтересах Німеччини, на який варто чекати, якщо західним союзникам доведеться запровадити нові жорсткі санкції проти Росії.
Російська загроза стала першим реальним зовнішньополітичним випробуванням для нового канцлера Німеччини Олафа Шольца та його коаліції із соціал-демократів, «Зелених» і лібералів.
Поведінка нового уряду Німеччини у цій ситуації покаже, як далеко Берлін готовий відійти від «терплячої дипломатії» часів канцлера Ангели Меркель.
«Ніхто в ЄС не мав можливості вести справи з Путіним через «зворотні канали» так, як це робила Ангела Меркель», – каже аналітик Катрін Клювер Ешбрук.
Це також перевірить аргументи, висунуті критиками зовнішньої політики Берліна про те, що «століття відчуття провини Німеччини» перед своїм сусідом дозволили Москві ввести в оману Берлін.
«Історично зумовлені рефлекси Німеччини спотворили її уявлення про Росію і продовжують впливати на поведінку Берліна», — стверджує політолог Джон Лоф.
Коаліційна угода, опублікована минулого місяця, відображає більш жорсткі погляди «Зелених» і лібералів щодо загрози Путіна міжнародній стабільності та обмеження громадянських свобод в Росії.
Відносини Берліна з Кремлем почали напружуватися після розширення агресивної політики Росії проти України. Це означає визнання глибших проблем безпеки східних партнерів Німеччини та ЄС.
«Ми візьмемо до уваги різне сприйняття загроз і зосередимося на спільній послідовній політиці ЄС щодо Росії», – йдеться в коаліційній угоді.
Угода також декламує схильність до конструктивного діалогу та взаємодії. А це зобов’язує Берлін «відповідати інтересам всіх сторін», коли мова йде про міжнародну безпеку.
Однак спочатку не було згадки про газопровід «Північний потік-2».
Це питання було передано німецькому мережевому регулятору, який може сертифікувати газопровід лише в тому випадку, якщо він повністю відповідатиме енергетичному законодавству ЄС, що вимагає відокремлення права власності на трубопровід та прозорості ціноутворення.
Це викликало надії у критиків проекту, особливо в Україні, яка може втратити мільярди на транзитних зборах, якщо «Північний потік-2» почне працювати.
«Газпрому» буде дуже важко виконувати вимоги без зміни бізнес-моделі», – каже голова НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.
Зрештою, Шольц як канцлер буде приймати подальші рішення Берліна щодо Росії. Швидше за все, він буде користуватися досвідом Меркель, каже Клювер Ешбрук.
Як колишній міністр фінансів, Шольц може краще протистояти тиску на бізнес через більш глибокі економічні санкції проти Росії. Але навряд чи станеться яскрава раптова зміна ставлення Німеччини до необхідності стримування російської агресії.
«Найбільша проблема зараз полягає в тому, що населення Німеччини не відчуває невідкладності проблеми. Тому Берлін не бачить потенційної загрози», – каже Клювер Ешбрук.
Посол України в Німеччині Андрій Мельник вважає, що німецький канцлер Олаф Шольц повинен підготувати "каталог санкцій", які запровадять проти Росії в разі її вторгнення в Україну.
Він наголосив, що слів попередження недостатньо для Росії, аби запобігти інтервенції.