Міністерство закордонних справ України вирішило не називати країни, керівники яких погодилися приїхати в Україну на установчий саміт "Кримської платформи", який відбудеться 23 серпня, щоб не нарощувати емоції РФ, пише "Інтерфакс-Україна".
Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова повідомила, що на сьогоднішній день вже ряд країн підтвердили свою участь на найвищому рівні.
"Ми вирішили, що не будемо оголошувати країни, які вже погодилися приїхати на установчий саміт, оскільки РФ оголосила, що це загроза її територіальній цілісності та безпеки. Тому щоб не нарощувати емоції РФ, ми вирішили не робити цю інформацію публічною. Однак президент Ради ЄС Шарль Мішель публічно оголосив, що приїде і підтримає цю ініціативу. Це єдине, що ми поки можемо сказати. Але ряд країн вже погодили свою участь на найвищому рівні, тому ми активно зараз готуємося до саміту, який відбудеться 23 серпня", - сказала Джапарова в інтерв'ю агентству.
За її словами, саміт матиме кілька складових, попередньо, сценарій передбачає офіційну частину, в ході якої виступлять президент України, голова Верховної Ради, прем'єр-міністр і глави делегацій.
"Плануємо тематичні експертні дискусії, а також заходи публічної дипломатії, які тісно пов'язані з Кримом. Однозначно, буде виступ лідера кримськотатарського народу, і це дуже важливо, тому що є диспропорційний трек переслідування кримських татар в силу багатьох причин, історії і того, що єдиною кісткою поперек горла в Криму для Росії є кримськотатарський народ через свої органи самоврядування, свою потужною системою організацій, яка фіксувалася ще з часів Радянського Союзу", - зазначила заступник міністра.
Джапарова зазначила, що також під час саміту планується прийняти заключний документ.
"Ми знаходимося в процесі переговорів з нашими партнерами, це така спільна творчість. Тому що кожна країна перш, ніж вирішувати, приєднуватися до документа чи ні, повинна пройтися по ньому і зрозуміти, що він не суперечить його баченню. Ми зараз спільно максимально намагаємося сформувати такий документ, який буде базуватися на важливих принципах міжнародного права, щоб це не суперечило політикам інших держав. Зараз комунікація - в дуже активній фазі і найближчим часом ми його фіналізіруем", - додала вона.
За її словами, цей документ повинен підтвердити підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах, офіційно заснувати Кримську платформу, визначити основні засади міжнародної стратегії деокупації Криму.
"Також зазначу, що ми працюємо з різних напрямків з точки зору підтягування аналітичних можливостей наших експертів за такими пріоритетами: екологія, економіка, безпека, мілітаризація, міжнародне гуманітарне право, права людини, кримські татари, як ідентичність, як народ. Це ряд пріоритетних напрямків, які вже фокусувано обробляються і будуть оброблені в найближчий рік після саміту", - розповіла вона.
Джапарова пояснила, що МЗС зараз запрошує взяти участь в саміті найвище керівництво країн.
"Нам важливо провести цей захід фізично, тому що є пандемія, все ще існує заборона подорожей, не кожен готовий приїхати, тому що для деяких країн це все ще актуальне питання через відсутність доступу до вакцини або ризиків, які можуть нести фізичні подорожі. Але ми поки працюємо з тим, що це фізичний саміт і щоб рівень представництва країн був найвищим", - зазначила заступник глави МЗС України.
Джапарова уточнила, що саміт глав держав і урядів - це значуща подія, і він не буде щорічним. В ході Саміту буде формально заснована діяльність платформи, далі її діяльність буде відбуватися як на офіційному рівні (глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, парламентів), так і на рівні експертів.
"Наша мета - забезпечити синергію діяльності на цих рівнях і між ними, сформувати міжнародну коаліцію для деокупації Криму і створення відповідної міжнародної стратегії. Конкретні заходи на національному та міжнародному рівні будуть спрямовані на досягнення цієї мети, до якої ми будемо рухатися за такими пріоритетними напрямками: політика невизнання; безпеку, включаючи свободу судноплавства; застосування обмежувальних заходів; захист прав людини і міжнародного гуманітарного права; економічний та екологічний вплив окупації", - сказала вона.
Також Джапарова розповіла про плани в рамках Кримської платформи заснувати щорічний Форум з питань безпеки Азово-Чорноморського та Середземноморського регіонів.
"У цьому році Форум відбудеться восени, і підготовка до його проведення вже розпочата", - підкреслила заступник міністра.
Нагадаємо, що в офісі представника Держдепартаменту США повідомили, що Америка підтримала створення Україною "Кримської платформи" і заявила про свою готовність приєднатися до неї для припинення російської окупації Кримського півострова.
У вересні 2020 року президент Володимир Зеленський закликав світову спільноту взяти участь у створенні міжнародної платформи по деокупацію Криму, а також підтримати оновлену резолюцію про ситуацію з правами людини на включеному півострові.
Кримська платформа буде працювати на кількох рівнях. Перший - найвищий політичний рівень, до якого приєднаються глави іноземних держав та урядів. Другий - рівень керівників зовнішньополітичних відомств і міністрів оборони. Третій - міжпарламентський рівень. І четвертий - рівень неурядових експертів.
Про свою підтримку концепції Кримської платформи вже заявили посли Великобританії, США, Туреччини та інших країн.
Крім консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на протидію анексії Криму Росією, серед завдань платформи також протидію загрозам РФ в Чорному і Азовському морях.
Детальніше про мету Кримської платформи і про те, як вона співвідноситься зі Стратегією по деокупації і реінтеграції Криму, читайте в статті Еміне Джапаровою "Локомотив деокупацію Криму".