Рік тому, коли в небі над Донбасом був збитий малайзійський авіалайнер "Боїнг 777", імперські мрії Москви коштували європейцям життя. Це був день, коли стало неможливо продовжувати вдавати, що режим Володимира Путіна був чимось вартим поваги.
Це був день, коли маски були скинуті. 17 липня 2014 року став днем, коли Росія стала вигнанцем. Про це сьогодні на сторінках Radio Free EuropeRadio Liberty пише Браян Вайтмор.
На думку оглядача, справа не лише в тому, що в авіакатастрофі "Боїнга 777" загинули 298 людей з 10 країні і чотирьох континентів. І справа не лише в тому, що серед жертв 80 дітей, а Нідерланди втратили 193 своїх громадян – і це була найбільша жертва країни з часів Другої світової війни.
І навіть не в тому, що Росія доклала зусиль, що авіакатастрофа сталася, забезпечуючи проросійських терористів зброєю і системами "Бук". Це все, звісно, погано. Але те, що сталося після падіння літака, ствердило все це.
Проросійські бойовики продемонстрували неабияку неповагу до решток тіл жертв катастрофи. На останньому опублікованому відео видно, як вони, сміючись із сигаретою на губі, порпаються в особистих речах померлих. І всі докази і супутникові знімки вказують на те, що саме вони із захопленої території збили пасажирський літак.
А потім грізна пропагандистська машина Кремля посипала солі на рану, розповідаючи численні брехливі теорії про падіння "Боїнга 777". І після всього цього з'явилося розуміння, що Москва не лише відповідальна за те, що сталося. Вона ще й насміхається над світом і жертвами авіакатастрофи.
Знищення "Боїнга 777", звісно, не змінило все. Російська війна на Сході України продовжується, Крим досі окупований, а проросійські бойовики і російські солдати досі в Донбасі. І ніхто не був покараний за вбивство майже 300 людей.
Але в цей же час, авіакатастрофа змінила багато чого. Європейські лідери, включно з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, були схильні працювати з Путіним і довіряли йому. Але після падіння "Боїнга 777" вони відвернулися від російського президента.
Росія перетворилася з проблемного і надокучливого партнера на потенційну смертельну загрозу, якій треба дати відсіч. Згідно з опитуваннями PewResearchCenter, ще в 2013 році ставлення до Росії в країнах ЄС було здебільшого позитивним. Але це змінилося за 2014-2015 роки. Тепер в кожній країні-учасниці НАТО щонайменше третина населення недовіряють Росії.
Цей тренд недовіри почався не 17 липня 2014 року. Зміни в ставленні до росіян почався в день анексії Криму. Але після падіння "Боїнга 777" ці настрої суттєво пожвавилися. Стало тяжче виправдовувати Путіну і легше його критикувати.
І через рік після того, як збитий російською ракетою авіалайнер впав на соняшникове поле в Донецькій області, Росія досі під тиском через цю трагедію. Видання Wall Street Journal сьогодні писало, що Росія сподівається, що про збитий "Боїнг 777" з часом забудуть. Кремль намагається зупинити час, затягуючи перевірки і розслідування і сподіваючись, що колись інші країни втратять інтерес до цього питання. Або ж розвиток геополітичної ситуації в інших регіонах відволіче їхню увагу. І поки що ця стратегія працює.
Напередодні Верховна Рада постановою підтримала створення міжнародного трибуналу по справі Боїнга, і закликала ООН і парламенту інших країн наслідувати приклад.
Через 12 місяців після трагедії MH17 опубліковані нові кадри з бойовиками на місці трагедії, де вони відкрито говорять про причетність їх спільників в трагедії і обурюються, що літаку "ніхто не дозволяв тут летіти".
Голосування в Раді Безпеки ООН резолюції про створенні трибуналу для кримінального переслідування відповідальних за катастрофу Боїнг-777 компанії може бути призначено на 21 липня. Однак хоча Малайзія, Нідерланди, Україна і низка інших країн підтримує створення трибуналу по Боїнгу, Росія на даний момент послідовно протестує проти цього та, ймовірно, заблокує цю ініціативу в ООН. Так, російський президент Володимир Путін звинуватив Нідерланди во "вкиданні політизованого" розслідування по Боїнгу.
Контррозвідка СБУ зібрала докази причетності бойовиків і РФ до катастрофи "Боїнга". А слідчі прокуратури Нідерландів мають достатньо доказів, щоб встановити винних у катастрофі малазійського "Боїнга" в Донбасі.
Більшість розслідувань, включаючи журналістських, з України, Німеччини, Нідерландів і Великобританії (Bellingcat) і навіть Росії ("Новая газета", "Слон" і т. д.) наполягають на тому, що Боїнг був збитий саме проросійськими бойовиками. При цьому офіційна Москва і федеральні ЗМІ спростовують провину бойовиків, а також свою причетність до подій, заперечуючи факти постачань зброї в Україну. Періодично з'являються ряд "експертних" розслідувань, в яких "офіційні" версії діаметрально змінюються: від того, що літак був збитий ракетою "повітря-повітря", до того, що був збитий "земля-повітря". Однак об'єднує ці версії те, що в катастрофі Боїнга винна українська сторона.