Рейтинг президента Франції Еммануеля Макрона продовжує послідовно знижуватися. Остання соціологія показує, що роботу голови Єлисейського палацу схвалюють лише 23% французів - цей показник впав на 4 пункти і став найнижчим з моменту обрання Макрона главою держави півтора року тому. Чергова, четверта хвиля, зниження рейтингу схвалення дій президента відбулася на тлі масових акцій протестів руху "жовтих жилетів" - в середині листопада тисячі французів вийшли на протести після того, як уряд країни збирався підвищити ціни на бензин.
Згідно опитування Elabe для Les Echos і Radio Classique, тільки 23% французів "довіряють" Макрону "ефективно вирішувати проблеми країни". Соціологи кажуть, що це недовіра зачіпає всі категорії населення, особливо робочий клас – основний шар для руху "жовтих жилетів". Серед робочих рейтинг Макрона становив лише 13% після того, як знизився на 7 пунктів. 25% французів з середнього класу схвалюють роботу Макрона, однак кількість тих, що підтримують дії президента у цьому середовищі скоротилося на 4%.
За останні три місяці Макрон втратив 17% від свого рейтингу, хоча на початку осені стало відомо про те, що він хоче створити коаліцію прогресивних людей для виборів у Європейський парламент. Вони відбудуться в травні наступного року.
Зазначимо, що найвищі рейтинги Макрона були зафіксовані в самому початку його президентства – в травні і червні минулого року (62% і 64% задоволених його політикою відповідно).
Чому французи незадоволені Макроном?
У перші 100 днів президентства Макрона позитивно оцінили лише 36% французів. І вже до серпеня рейтинг впав до 40%. Вже через місяць у Франції відбулися масштабні акції протесту проти реформи праці. Попри це, Макрон 22 вересня підписав п'ять указів, які реформують Кодекс про працю, які набули чиності в силу на початку 2018 року.
Однак відставка міністра комплексних екологічних перетворень Ніколя Юло, який оголосив про вихід з уряду, не сповістивши про це попередньо ні прем'єра, ні президента, заявивши: "Я більше не хочу обманювати самого себе" стала ще одним ударом по авторитету глави держави.
Третьою хвилею стала резонансна справа Беналла – охоронця Макрона, який побив двох демонстрантів на акції. Макрону пригадали його передвиборчу заява про те, що винуватці поліцейського свавілля повинні нести відповідальність, яку б високу посаду вони не займали.