Провокація чи підготовка? Якщо підготовка, то до чого? Точні наміри широкомасштабного розміщення російських військ поблизу східного кордону України залишаються непрозорими. Але стає все більш очевидним те, що напруга, яку розпалював президент РФ Владімір Путін ще навесні – коли відбулося попереднє військове нарощування Кремля поблизу України, була лише початковою фазою нового підходу Москви, а не одноразовим епізодом, пише The Guardian.
У квітні, привівши десятки тисяч військових до українського кордону, Путін оголосив про частковий відхід військ, що відносно зменшило занепокоєння Києва та Заходу.
Але відтоді з’ясувалося, що відступ був лише поверхневим. Частина військ залишилася в регіоні, а багато танків, балістичних ракет та різноманітної артилерії також нікуди не зникли.
Наразі приблизно 100 тисяч російських військовослужбовців перебувають поблизу українського кордону.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг цього тижня застеріг Москву від «подальших провокацій або агресивних дій» проти сусіда та союзника ЄС.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що будь-яка агресія з боку Росії буде «серйозною помилкою».
Але прийняте у вівторок рішення німецького енергетичного регулятора тимчасово призупинити сертифікацію суперечливого газопроводу «Північний потік-2» додає ще один непередбачуваний вимір до нестабільної ситуації.
Трубопровід, який дозволить Росії обійти Україну при транспортуванні газу до Німеччини, розглядається Києвом як загроза і фінансам, і безпеці.
Тим часом розвідка США говорить про високу ймовірність російського військового втручання на територію України.
Відверте вторгнення насправді становило б величезний геополітичний ризик для Кремля, оскільки санкції, запроваджені у 2014 році, продовжують діяти і приносять свій ефект. Але очевидно, Путін вирішив, що настав час суттєво «підняти температуру» на Донбасі.
Військове нарощування значно розширює можливості Кремля переконливо використовувати зброю та швидко реагувати на зміну ситуації.
Припущення Москви про те, що нещодавня атака дрона на сході України може «дестабілізувати ситуацію», ймовірно, буде «присмаком майбутнього».
Вирішивши, що мирні переговори більше не служать своїй головній меті — залякуванню Києва та перешкоджанню його відносинам із ЄС і НАТО, Москва, схоже, почала реалізувати загрозливий «план Б».
Таким чином, військове нарощування Росії є фактичною ескалацією конфлікту, який повинен був перебувати у статичному стані з моменту підписання Мінських угод у 2015 році, але продовжував забирати життя.
Захід має чітко продемонструвати Москві, що подальше підвищення напруги принесе значні економічні витрати у вигляді подальших санкцій і блокування проекту «Північний потік-2».
Від Боснії до Білорусі — згубний вплив Путіна в колишніх радянських країнах поглиблюється. Потрібна міцна солідарність Заходу з Києвом, щоб запобігти розширенню агресії, резюмує видання.
У Міноборони підтвердили загрозу дестабілізації ситуації в Україні взимку. Криза через військову агресію Росії може початися в грудні.
ZN.UA повідомляло про те, що у Вашингтоні не виключають вторгнення Росії в Україну або наприкінці грудня – на початку січня (коли і Україна, і її західні партнери йдуть на різдвяно-новорічні канікули), або наприкінці зими – на початку весни 2022 року, коли, як розраховують у Кремлі, Україна буде в глибокій енергетичній, економічній та політичній кризі, а втомлений від коронавірусу народ почне бунтувати, і чинна влада втратить залишки підтримки.
Детальніше читайте в статті Тетяни Силіної «Відкрите питання: Як Америка захищатиме Україну від Путіна?».