Навіть коли президент РФ Владімір Путін створив кризу на українському кордоні, погрожуючи військовим вторгненням в Україну, він повторив рефрен про те, що «росіяни та українці – один народ, оплакуючи конфлікт Москви та Києва», який він сам спровокував, пише The Guardian.
На тлі розмови Путіна з президентом США Джо Байденом, західні аналітики порівнювали зосередженість очільника Кремля на Києві з «одержимістю», тоді як російські аналітики кажуть, що Путін вважає своїм «обов’язком» зламати шлях України на Захід.
Путін погрожував більш широкою війною в Україні через розширення НАТО, вимагаючи «юридичних гарантій», щоб Україна не приєдналася до військового альянсу або не стала свого роду країною-«неофіційним» членом НАТО, де альянс зможе розміщувати свої війська та розширювати оборонну інфраструктуру.
Але цей страх йде поруч із військовим тиском Кремля на Київ, який вказує на те, що Москва має спотворений погляд на сучасну Україну та цілі, яких вона хоче досягти.
«Росія фундаментально неправильно розуміє Україну та її природу. РФ постійно намагається довести, що Україна – це держава-невдаха, що в Україні немає ні державності, ні історії, ні мови, ні релігії. Це якась окрема реальність», – сказав колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
У червні Путін опублікував статтю, в якій він публічно наголосив, що «росіяни та українці - один народ», зазначивши, що утворення української держави, ворожої Москві, «порівнюється за своїми наслідками із застосуванням масової зброї знищення проти Росії».
Аналітики у Вашингтоні були стривожені такою риторикою Путіна, оскільки вона з’явилася невдовзі після того, як Росія почала своє перше нарощування військ біля України, що спричинило загрозу війни в квітні.
Юджин Румер та Ендрю Вайс із Фонду Карнегі вважають, що текст Путіна не просто «трактат, а вікно в розум лідера, який шукає історичні аргументи у своєму конфлікті із Заходом».
Для Путіна питання незалежної України, яка потенційно може стати навіть «неформальним членом» НАТО поблизу Росії, стало справжньою «червоною лінією».
«Я думаю, що він вважає своїм обов’язком як президента не залишити цю проблему на розгляд наступного керівництва Росії», – сказав російський політолог Федір Лук’янов.
Те, що сам Путін несе відповідальність за ці політичні зміни, анексувавши Крим, а потім розпочавши війну на сході України, в результаті якої загинули понад 13 тисяч людей, здається, не надто його хвилює.
Деякі близькі радники російського президента є навіть більш жорсткими, ніж Путін. Колишній офіцер розвідки Микола Патрушев представляв Росію під час зустрічей з директором ЦРУ Вільямом Бернсом. У недавніх заявах він назвав Україну «протекторатом» і попередив про можливість «настільки сильного сплеску напруги, що мільйони українців будуть змушені шукати притулку в інших місцях».
Але навіть якщо заяви Кремля є просто димовою завісою для силової політики РФ, російські чиновники переконані, що вони можуть укладати угоди за спиною Києва або керувати громадською думкою. Безпосередня взаємодія з адміністрацією українського президента Володимира Зеленського фактично припинилася.
«Росіяни щиро вірять, що Україна – це держава-маріонетка. Тому я вважаю, що ситуація небезпечна, адже Путін вимагає того, чого Байден не може дати», – каже Орися Луцевич із Chatham House.
Наприклад, Москва заявила, що Байден повинен змусити Київ вести прямі переговори з бойовиками на Донбасі. Але громадська думка в Україні рішуче виступає проти таких переговорів.
Агресія Путіна з приводу Революції в Україні 2014 року, під час якої прозахідний уряд змінив уряд Віктора Януковича, переплітається з іншими історичними «проблемами» для Кремля, зокрема з вступом колишніх радянських країн до НАТО.
Путін дійсно вірить у свою риторику про Україну, вважає російський політолог Тетяна Станова, але насамперед він зосереджений на уявних загрозах безпеці з боку НАТО.
Для багатьох росіян Україна залишається «молодшим партнером».
«Вони розглядають Україну як свого молодшого брата, і у них є підсвідомий страх, що молодший брат досягне більше успіху, ніж старший», – сказав російський політолог Аббас Галлямов.
І риторика Путіна переконала багатьох, що російський президент також поділяє цей страх, резюмує видання.
Нагадаємо, видання The Washington Post пише, що Владімір Путін планує наступ на Україну на кількох фронтах вже на початку наступного року за участі до 175 тисяч військовослужбовців. Ця інформація підтверджується документом розвідки США.
Тим часом американський президент Джо Байден заявляє, що готує комплексні ініціативи, щоб завадити російському вторгненню в Україну. Він додав, що не приймає жодних "червоних ліній" Москви, оскільки наростають побоювання, що конфлікт, що тліє, може перерости у війну.
У сучасних обставинах відбувається випробування стратегічного партнерства України та США на міцність: реальною загрозою чергової російської навали, коли цілком очевидно, що Путін та російська дипломатія виробили імунітет до заяв про «рішучу підтримку» та «серйозну стурбованість». Докладніше – у статті Олега Шамшура «Ворог біля воріт: хто і як може зупинити Путіна» у ZN.UA.