Заява президента США Джо Байдена про те, що існує «повна одностайність» Заходу відносно того, як впоратися із загрозою вторгнення Росії в Україну, як і його відеорозмова з європейськими лідерами, що передувала заяві, стала свідченням постійних розбіжностей між західними союзниками, пише The Guardian.
Про загрозу немає жодних суперечок: біля кордонів України наразі зосереджено понад 100 тисяч російських військових. Сполучені Штати поставили 8 500 військовослужбовців у режим очікування для потенційного розгортання в Європі, намагаючись посилити позиції союзників, тоді як НАТО зміцнило свої східні кордони військовими кораблями та винищувачами.
Високопоставлений американський чиновник заявив, що в разі вторгнення санкції «почнуться з вершини ескалації».
Окрім чіткого сигналу про стримування агресії РФ, тривають і дипломатичні переговори.
Тим часом Росія заплатила невелику ціну за анексію Криму та розпалювання війни на Донбасі в 2014 році. Існує ймовірність, що РФ готує військовий наступ – не просто застосовуючи примусову дипломатію. В інтересах Москви діяти до того, як Київ отримає подальші поставки зброї.
Перш за все, наразі для президента РФ Владіміра Путіна немає багато варіантів вибору. Саме те, чому, за його словами, Росія має протидіяти – присутність НАТО у Східній Європі, розширюється через дії РФ.
Ризики високі і зростають. Але напад на Україну не є неминучим. Французькі чиновники вказали, що вони вважають нещодавні заяви США та Великої Британії занадто тривожними. Сам Київ помітно обережніший.
Аналіз, проведений Центром оборонних стратегій, свідчить, що повномасштабне вторгнення, яке може захопити частину території України в найближчі кілька місяців, виглядає малоймовірним, враховуючи нинішні формування російських військ.
Але це також свідчить про те, що «гібридне вторгнення» вже реалізується, якщо врахувати нещодавню кібератаку. Москва, ймовірно, вважає, що таких методів, а також провокацій і політичного втручання може бути достатньо для зміни уряду України. Допомога ЄС у розмірі 1,2 млрд євро покликана зменшити тиск на Київ.
Яку ціну може заплатити Росія? Фінансові ринки РФ уже впали, але, схоже, Кремль накопичив грошові запаси для підготовки до санкцій.
Москва вважає, що контроль над поставками газу дає їй потужні важелі впливу, особливо враховуючи енергетичну кризу в Європі. РФ розраховує на внутрішні проблеми та неузгодженість на Заході.
Посилення риторики США частково є спробою компенсувати помилку Джо Байдена, який заявив про неузгодженість позиції союзників щодо того, як діяти у разі «невеликого вторгнення» РФ.
Німеччина, з позиції принциповості встановленої політики проти продажу зброї в зони бойових дій і прагматизму, адже країна отримує більше половини газу з Росії, зайняла пасивну роль щодо РФ.
У Берліні зберігається невизначеність щодо того, як він готовий покарати агресію Росії, особливо це стосується газопроводу «Північний потік-2».
Тим не менш, є ознаки того, що союзники зближуються, і, можливо, зараз вони є більш скоординованими, ніж у 2014 році. Налагодження контактів США з Катаром та іншими постачальниками енергоносіїв для вирішення проблеми енергетичної кризи може принести користь. Загроза війни заохочує до солідарності. Тепер єдність потрібно підтримувати та розвивати, резюмує видання.
Докладніше про те, чого добивається Москва і чи піде Захід їй на поступки, читайте у статтях:
- Сергія Корсунського"Ультиматум Путіна та переговори Росія-США: чи здадуть Україну";
- ОлексіяІжака "Чи Путін відведе війська від України після переговорів зі США?",
- про стратегію адміністрації Джо Байдена щодо стримування масштабної агресії Росії проти України читайте у статті Олександра Хари "Як Білий дім відповів Кремлю: навіщо Блінкен приїжджав до Києва".
- Україна, Великобританія та Польща створюють нове об'єднання. Що від нього чекати і що про нього відомо у статті Володимира Кравченка"Дружба проти Путіна".