Поява над британським Корнвеллом російських бомбардувальників, які здатні нести ядерні бомби, принесла у Великобританію страх, з яким мешканці України живуть вже не перший день. А розмови про відновлення Холодної війни з Росією повернулися.
Про це сьогодні на сторінках The Guardian пише Саймон Тісдолл. Він зауважує, що політична боротьба за сфери впливу, брязкання зброєю, шантаж за допомогою поставок газу і обмін дипломатичними нотами з осудом повернули Європу до "старих добрих часів конфронтації з радянською Росією". А після того, як перемир'я в Україні зірвалося, виникає запитання, а чого ж хоче Володимир Путін?
Його зневага до Мінських угод викликала напругу в усій Європі, в той час як російська ядерна зброя може завдати удару в будь-якій точці планети. І попри обвал цін на нафту економічні проблеми Росії, Путін все одно розпорядився оновити ядерний арсенал. А російський військовий бюджет в 2014 році становив 70 мільярдів доларів. Більше на армію витрачають лише США і Китай. В цьому році Кремль збільшив ці витрати до 84 мільярдів. Потужність російської армії зростає в той час, як населення біднішає.
Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон нещодавно засудив поведінку Росії і заявив, що "неможна дозволяти країнам поводитися агресивно щодо сусідів". А міністр оборони Об'єднаного Королівства пішов ще далі, заявивши, що Росія загрожує країнам Балтії.
Ці заяви виглядають досить панічно, якщо не подивитися на речі з точки зору Путіна, який вважає свою країною швидше жертвою, ніж агресором. На його думку, Москву образили ще у 1989 році, коли була зруйнована Берлінська стіна, а через два роки СРСР розпався. Він наполягає, що НАТО обіцяв Росії не розширюватися на Схід, хоча насправді існування такої обіцянки дуже сумнівне.
Путіна не влаштовує домінування США в світовій системі безпеки. Йому не подобаються військові втручання американців у конфлікти в Афганістані, Іраку, Лівії, а також тиск на Сирію і Іран. А домінування Заходу в ООН і G7 підштовхує його до приєднання Росії до азійських міжнародних клубів і зміцнення зв'язків з Китаєм.
Однак дії Путіна в Україні і в цілому не прагматичні, а опортуністські. Він використовує ідеологією націоналізму для того, щоб втілювати свої політичні амбіції, граючи на любові до "матінки Батьківщини".
"Путін вірить у слабкість Заходу, особливо в американську слабкість і моральний занепад. І це найбільша загроза. Дивлячись з дзвіниці Кремля, Путін бачить європейський континент поділеним між бідними і багатими країнами. Він відчуває можливість для себе у розділі між півднем і північчю. Він бачить, що НАТО і ЄС намагаються уникнути відкритого конфлікту з Росією", - йдеться в статті.
В цей же час, нинішній президент США хоче, щоб його країна більше не була світовим лідером ву питаннях безпеки. Тому для Путіна це шанс змінити світовий устрій, в якому його ідеологія і авторитарна влада могла б комфортно існувати.
"Путін вважає себе кращим за всіх. В своїх очах він сильний чемпіон і захисник традиційних, патріотичних і національних традицій. Він захисник релігії і традиційної сексуальності. Цю спадщину він отримав не від марксизму-ленінізму, а від імперіалізму. Путін хоче влади для себе і свої країни. Можна сказати, в Росії з'явився новий цар", - йдеться в статті.
Сьогодні видання Wall Street Journal писало, що Путін принижує лідерів Заходу в Україні, порушуючи перемир'я в Україні і змушуючи лідерів ЄС знову і знову "благати" про дипломатичне врегулювання. А президент Петро Порошенко вказав Меркель, Олланду і Путіну на порушення Мінських домовленностей. Видання The Times писало, що Захід повинен припинити задобрювати Путіна і застосувати дієві способи тиску на Росію. Зокрема, журналісти пропонували відключити російську банківську систему від міжнародної платіжної системи SWIFT.