Пропозиція з'явилася з нізвідки. Після стількох років відмахування від українських закликів ввести миротворчі сили, Володимир Путін змінив свій курс перед засіданням Генеральної Асамблеї ООН минулого місяця, виступивши з власним планом відправки "блакитних касок" на Схід України.
Чиновники в Києві і на Заході відкинули російську пропозицію, назвавши її цинічним трюком. Дипломати кажуть, що деталі викривають справжі наміри Росії. Путін пропонував розмістити миротворців лише вздовж лінії зіткнення, а не на кордоні з Росією, що фактично формалізувало б поділ України.
Попри те, що російська пропозиція була неприйнятною, сам факт її появи може свідчити про важливий зсув у російському мисленні. Про це пише видання The Economist.
До цього часу статус-кво в Україні здебільшого влаштовував Москву. На початку 2017 року Кремль бачив приємну для себе геополітичну картинку. Дональд Трамп став президентом США і говорив про скасування санкцій проти Росії. Перемога Марін Ле Пен у Франції здавалася вірогідною. Ангела Меркель була дуже зайнята передвиборчою кампанією в Німеччині. Україна в цей час боялася, що Захід покине її. Ще навесні російські чиновники говорили про те, що український уряд скоро розпадеться, а лояльні люди прийдуть до влади, які повернуть Україну в обійми Росії.
Але тепер ситуація дуже змінилася. Сподівання на те, що Україна вибухне зсередини чи що до влади в 2019 році прийдуть проросійські сили, випарувалися. Міжнародний фон теж виявився не сприятливим. Німецька політика змістилася "правіше", президентом Франції став проєвропейський Еммануель Макрон, а в цей час російські чиновники ніяк не можуть зрозуміти зміни настроїв у повідомленнях Трампа у Twitter.
Тиск Заходу на Росію зріс. Цього літа Америка призначила "яструба" Курта Волкера своїм представником з питань України. А Білий дім серйозно розглядає передачу оборонної зброї українській армії. Більше того, Конгрес США посилив санкції проти Росії.
Санкції перекреслюють амбіції Путіна силою добитися поваги від світових лідерів, щоб вони ставилися до нього як до рівного. Деякі західні чиновники помітили зміну тону в Москві. Неназваний американський екс-чиновник розповів виданню, що найбільші "яструби" в Кремлі "жалюгідно" скаржаться на санкції. Намагаючись продемонструвати більш примирливу позицію, Росія цієї осені почала відправляти своїх представників на трансатлантичні збори, які раніше вважала ворожими.
"Путін готовий торгуватися", - вважає директор московського "Центру Карнегі" Дмитро Тренін.
Чи готовий поезидент Росії до реальних компромісів, поки не зрозуміло. Головною метою Путіна досі лишається стримати інтеграцію України з Заходом. Кремль не довіряє президенту Петру Порошенку, коли йдеться про безпеку російських маріонеток в Донбасі. І російська сторона навряд чи їх покине.
Західні чиновники скептично ставляться до ініціатив Москви, але при цьому не бачать нічого поганого в тому, щоб вести діалог. Волкер планує другу зустріч з "сірим кардиналом" Кремля Владиславом Сурковим, який відповідає за агресію проти України. Але їхній діалог знову може опинитися в глухому куті. А тим часом, деталі миротворчих пропозицій не наближають сторони до вирішення, а лише підкреслюють те, наскільки вони розділені.
Нагадаємо, що 5 вересня президент РФ Володимир Путін заявив про те, що допускає присутність миротворців ООН в Донбасі, проте вважає, що миротворчі сили повинні знаходитися виключно на лінії розмежування. Він також дав МЗС РФ доручення внести відповідну резолюцію Раді безпеки ООН.
У той самий день постійний представник Росії в Організації Об'єднаних Націй Василь Небензя повідомив про те, що РФ вже направила в керівні органи ООН проект резолюції про розміщення миротворчого контингенту в Донбасі. Проте російські пропозиції не отримали в ООН належної підтримки.
Перший заступник міністра закордонних справ україни Вадим Пристайко повідомив про те, що Україна внесе письмовий варіант ініціативи про введення миротворчої місії ООН в Донбас після узгодження з країнами-партнерами.
Детальніше про те, чи з'являться "блакитні каски" в Донбасі, читайте в матеріалі Сергія Рахманіна "Миротворчість і мироігрища" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".