Президент Росії Володимир Путін не був би собою, якби під час звертання до Федеральних зборів минулого тижня він утримався від грубої риторики. Цього разу ворогом стала Туреччина через збитий Су-24. І російський президент миттю заявив, що "Аллах відібрав розум у Раджепа Ердогана".
При цьому він також звинувачував Туреччину у співпраці з "Ісламською державою" і закликав боротися зі світовим тероризмом, бо ж в Росії тероризм "вже давно подоланий".
"Кожного року Путін під час промови лякає якимсь ворогом. Його роль виконував НАТО, потім Україні і російська опозиція. А тепер Туреччина. Російський президент не міг не згадати збитий бомбардувальник у промові. Це був особистий ляпас для нього", - йдеться в статті польського видання Nesweek.
Туреччина не просто зламала плани російського президента створити антизахідну міжнародну коаліцію в Сирії. Зниження Су-24 принизило Путіна і вдарило по його самолюбству. Російська пропаганда нерідко зображувала НАТО як "купку несміливих невдах". Але збитий російський літак країною-членом Альянсу руйнує цей міф.
Тому Путін був зобов'язаний заявити, що не пробачить Ердогану і не дозволить туркам йти на перекір російським інтересам. Кремль заборонив імпорт турецьких товарів в Росію, хоча ще рік тому російська пропаганда співала іншу пісню, запевняючи росіян, що санкції проти Європи нестрашні, адже "можна купити продукти в Туреччини".
Тепер, коли і турецьких товарів не буде, Путін заявив, що Росія дасть собі ради сама. Взагалі, слово "самі" у його промові зустрічалося дуже часто. Тому що Росія дедалі більше заглиблюється в ізоляцію, а російський лідер формує фальшивий образ самодостатньої країни. Звісно ж, Путін не розповів росіянам, як він збирається зробити так, щоб можна було забезпечити "самостійно" ринок продуктами. Тому що він сам розуміє, що впродовж кількох років його країні не вдасться створити ефективний аграрний сектор.
Так само, як йому не вдасться легко і швидко замінити турецькі будівельні компанії, яким тепер не можна працювати в Росії. Але саме вони збудували велику кількість об'єктів у новій Москві. Але окрім люті на Туреччину, плани щодо зовнішньої політики Путін не озвучив. Натомість він зробив символічні заяви про нібито початок реформ, які повинні зробити Росію самодостатньою.
Він пообіцяв амністію для виведеного в офшори капіталу, але це була дуже символічна заява. Минулого року Путін також обіцяв таку амністію, але це не змусило російських олігархів переводити гроші з Кіпру і інших "податкових раїв" у Росію. Була озвучена і ще одна пустослівна обіцянка – намір боротися з корупцією і зменшити тиск на бізнес.
І завершив свою промову Путін закликом "до єдності". І це, на думку оглядача, продемонструвало, що російський президент насправді наляканий. Зазвичай у минулому його виступи перед Федеральними зборами були схожі на вихваляння відродженням імперії. Тепер риторика змінилася на іншу тезу: "Ми дамо собі раду, якщо всі будуть проти нас".
Путін не може далі брехати росіянам, що все в країні гаразд тоді, коли вони відчувають на собі, що військові авантюри в Україні і Сирії надто дорого обходяться економіці Росії, яка продовжує слабшати. Тому йому нічого більше не лишається, як запевняти росіян, що все буде гаразд, якщо вони згуртуються навколо свого лідера. А він же ж нібито знає, що робить.
В цей же час, видання Financial Times писало, що хвора економіка Росії вимагає реформі лише слів Путіна замало. Джерела, наближені до російсього президента, кажуть, що він розуміє необхідність реформ. Але він планує відкласти найбільш критичні з них, такі як пенсійна реформа, до 2018 року, коли в країні відбудуться нові вибори президента. Так він хоче уникнути "ризику нестабільності".
Однак, пише видання, відстрочки лише збільшують розрив між Росією і передовими економіками світу, а також позбавляють її інвестицій. Путін минулого тижня заговорив про пом'якшення тиску регуляторів на бізнес, але цього не достатньо.
У свою чергу, оглядач Леонід Бершидський на сторінках Bloomberg писав, що Путін не знає, як витягти Росію з кризи і буде "гриміти зброєю". Зараз, коли Росія веде одночасно війну в Україні і Сирії, Кремль навряд чи атакувати силовиків. Президент знає, що відбувається у його відомствах і як від цього страждає бізнес. Але він не може або навіть не хоче нічого змінювати в цій системі, яка перерозподіляє ресурси в країні на користь наближених до нього посадовців.
Видання The Guardian також писало, що промова Путіна вказує на те, що його справи нікудишні. Росія не досягла значних успіхів ані у війні проти України, ані в Сирії.
Коментуючи промову російського президента оглядач Radio Free Europe Браян Вітмор зауважив, що Путін програв війну проти України і не хоче про це говорити. Він нічого не говорив про "необхідність захищати російськомовних людей" в Україні. Путін навіть жодного разу не згадав про війну в Донбасі. Щоправда, побіжно сказав кілька слів про Крим.
В цей же час, більшість росіян бачать Путіна президентом Росії після 2018 року. Також в тому, що "народу постійно потрібна "сильна рука", упевнені 32% опитаних. Кожен п'ятий (21%) росіянин, навпаки, вважає, що "ні в якому разі не можна допускати, щоб вся влада була віддана в руки однієї людини".