Оголошуючи про те, що «Америка повернулася», президент США Джо Байден пообіцяв відновити зв’язки із союзниками, які сильно постраждали за часів його попередника. Тим не менш, не зовсім вдале рішення про вихід військ США з Афганістану викликало тривогу в НАТО, а створення нового оборонного альянсу Америки із Великою Британією та Австралією не сподобалося Франції, пише The Washington Post.
Однак обидва ці кроки втрачають своє значення на тлі того, що може статися, якщо Байден продовжить рухатися до серйозних змін у політиці ядерного стримування, незважаючи на сильну опозицію союзників. Його рішення може вдарити по основі трансатлантичних зв’язків і буде інтерпретовано як величезний крок до від’єднання Сполучених Штатів від Європи.
Міністри оборони НАТО вже натякнули на це міністру оборони США Ллойду Остіну на нещодавній зустрічі. З моменту заснування НАТО адміністрації США обіцяли, що вторгнення Росії в країни альянсу спричинить відповідь Америки, і ця реакція може включати використання ядерної зброї. Вважається, що така політика «розширеного стримування» сприяла попередженню потенційної атаки ворога, навіть у найскладніші дні холодної війни.
Але Байден не поділяє цього переконання. Будучи віце-президентом, він безуспішно намагався переконати тодішнього американського лідера Барака Обаму змінити політику і заявив, що «з огляду на американський неядерний потенціал важко уявити собі правдоподібний сценарій, за якого було б потрібне застосування ядерної зброї першими», за його словами «Америка може стримувати й захищати себе та союзників від загроз іншими засобами».
«Я вважаю, що єдиною метою ядерного арсеналу США має бути стримування — і, якщо необхідно, відплата за ядерну атаку. Як президент я буду працювати, щоб втілити цю ідею в життя, консультуючись з американськими військовими та союзниками США», — заявив Байден навесні 2020 року.
Саме це він і прагне зробити. Адміністрація Байдена проводить перегляд ядерної позиції з метою втілення рішучості президента змінити давню політику США. І уряди союзників дуже стурбовані.
Незважаючи на зростання російського військового потенціалу за останні 15 років, віра президента Байдена в політику «стримування» ґрунтується на припущенні, що Сполучені Штати мають достатню перевагу в неядерних засобах, щоб президент РФ Володимир Путін ніколи не намагався захопити територію НАТО.
Це припущення може бути помилковим. Байден вважає, що звичайні засоби стримування можуть успішно запобігти війні і, незважаючи на два десятиліття скорочення інвестицій США в системи озброєння великої дальності та протиповітряну оборону, в той час як Росія просувалася вперед у військовій сфері, — Москва «не перевершить силу НАТО».
Він також ігнорує географію: переважаючі сили Росії вздовж європейської лінії фронту можуть швидко захопити територію ще до прибуття американських сил.
Прихильники стратегії «невикористання ядерної зброї першими» стверджують, що її прийняття змусить Москву так само відмовитися від застосування ядерної зброї. Ця ідея суперечить історичним доказам. Росія залишається вірною погрозам використання ядерної зброї для підтримки свого експансіоністського порядку денного.
Інші столиці НАТО розуміють, що від прийняття США принципу «невикористання ядерної зброї першими» немає великої користі. Уряди союзників наполегливо застерігали адміністрацію Байдена від таких змін. У відповідь на ці заклики адміністрація відступила від заплутаної спроби побудувати альтернативну політику, яка б оголосила «єдиною метою» ядерного арсеналу США — стримувати ядерну атаку супротивників. Остаточне формулювання може бути досить близьким до наявної політики, але прийняття будь-якого нового варіанту означало б односторонню зміну розширеної обіцянки стримування, яка лежить в основі політики НАТО.
Відхилення від поглядів союзників щодо питання, яке є центральним для їхньої безпеки, може стати небезпечним. Прийняття такої «єдиної мети» ризикує призвести до розриву альянсу. При цьому, політика інших ядерних держав НАТО, Великої Британії та Франції, не зміниться, навіть якщо зміниться політика США.
Східноєвропейські союзники, які приєдналися до НАТО саме для того, щоб отримати вигоду від тривалого стримування, будуть збентежені.
Саме союзники є однією з важливих стратегічних переваг Сполучених Штатів. Успішне управління альянсом вимагає детальних консультацій, розуміння проблем союзників і зміни ініціатив «Америка перш за все».
Путін наполегливо працював, щоб зламати НАТО. Було б помилкою, якби адміністрація Байдена допомогла йому досягти цієї мети, резюмує видання.
У жовтні 1962 року світ затамував подих, коли дві впливові держави, Сполучені Штати та Радянський Союз, погрожували одна одній «ядерним знищенням». Карибська криза прийшла на тлі дестабілізуючого періоду, коли обидві країни розробляли та розгортали все більш потужну атомну зброю, що наближало світ до Армагеддону. Але нова глобальна гонка озброєнь може стати ще більш небезпечною, пише Financial Times.