Порівнювати та протиставляти дії Росії та США у контексті загострення навколо України потрібно обережно.
Про це сказала представник Білого дому Джен Псакі на брифінгу, трансляція якого велася на Youtube-каналі Білого дому.
Така відповідь від неї прозвучала журналісту, який поставив питання про можливість "взаємної деескалації" відносин. Псакі уточнила, що Росія — країна-агресор, а її президент Путін чинив агресивні дії проти інших держав.
"Ми вважаємо, що помилково називати це термінами, які використовує президент Путін. Ця країна та її лідер у минулому використовували хімічну зброю, вторглися до кількох країн, неодноразово робили агресивні кроки на світовій арені", - уточнила Псаки.
Представник Білого дому нагадала журналістам про ситуацію, що склалася довкола України сьогодні.
"У Росії зараз 100 тисяч військ на кордоні, Росія — агресор. Ми працюємо з країнами НАТО, щоб забезпечити їхню впевненість у безпеці. НАТО — це оборонний альянс, це не те саме… І я вважаю, що ми маємо бути обережними у порівняннях ", - сказала Псакі.
Прессекретарка Білого дому нагадала про аналогії яких раніше вдавався держсекретар США Ентоні Блінкен.
"Коли лис забирається на курник і кричить, що боїться курок, а це, по суті, і відбувається, про це не повідомляється як про констатацію факту. Зараз ви бачите, як президент Путін кричить про страх перед Україною та українцями. Про це не варто повідомляти як про констатацію факту. Ми знаємо, хто в цій історії лисиця", — сказала вона.
Напередодні у Держдепартаменті США підтвердили свою готовність до подальших переговорів з Росією щодо суміжних питань безпеки, а Путін заявив, що "вже зрозуміло", що основні вимоги Росії — недопущення розширення НАТО, відмова від розміщення систем озброєння біля кордонів Росії та повернення сил НАТО в Європі. до позицій 1997 року - "виявилися проігноровані".
Сенатор США від штату Вірджинія Марк Уорнер, який очолює в Сенаті комітет розвідки, в інтерв'ю главі вашингтонського офісу NBC News Андреа Мітчелл заявив, що президенту Росії Путіну буде складно знайти вихід із ситуації.
Чи готові американці і європейці пожертвувати Україною задля поліпшення відносин із Росією? Наскільки важливо для них підтримати Україну? Чи згодні вони послати війська на захист нашої країни у разі нового російського вторгнення? Чи хочуть бачити Україну в ЄС і НАТО? Відповіді на ці та інші запитання дало розлоге соціологічне дослідження, недавно проведене у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Франції, Польщі. Його результати аналізує Тетяна Силіна у статті "Чи готовий Захід захищати Україну від Путіна? Що кажуть у шістьох провідних країнах".