UA / RU
Підтримати ZN.ua

Потуги Путіна покарати Туреччину незграбні і безрезультатні – Bloomberg View

Російські санкції неефективні і більше карають простих росіян, ніж турків.

Путін, караючи Туреччину, карає росіян. Ілюстрація

Путін, караючи Туреччину, карає росіян. Ілюстрація

Президент Росії Володимир Путін настільки злий на турецького лідера Раджепа Таїпа Ердогана через збитий Су-24, що він не хоче говорити з ним по телефону чи зустрічатися в Парижі на кліматичному саміті.

Але у російського президента дуже мало можливостей зробити Ердогану і його країні боляче. І всі його потуги покарати Туреччину лише ускладнюють життя росіянам. Про це на сторінках Bloomberg View пише оглядач Леонід Бершидський, нагадуючи, що Путін вимагає від турецького президента компенсацію за знищений бомбардувальник і вибачення, на що той не погоджується. Кремлівська пропаганда миттю почала антитурецьку риторику. Але досі Москва майже нічого не зробила, щоб завдати болючого економічного чи військового удару по Туреччині. І через це емоційність Путіна має дуже несерйозний і легковажний вигляд.

Оглядач нагадує, що Росія після збиття Су-24 в турецькому небі миттю відправила С-400 в Сирію. Пропаганда оголосила, що ці ракети не дозволяють коаліції на чолі з США проводити бомбардування на сирійській території. У свою чергу, союзники спростовують цю інформацію. Але навіть якби вплив С-400 на ситуацію був правдивим, тоді від цього виграє лише "Ісламська держава". Безглуздість відправки ракет також підкреслює той факт, що Туреччина не бере участь у повітряній кампанії в Сирії. Тому її вони не страшать.

Бершидський нагадує про атмосферу ненависті, яку створили російські державні ЗМІ. Головний пропагандист Росії Дмитро Кисельов звинуватив Туреччину в купівлі нафти у "Ісламської держави" і спробах "відновити Османську імперію". Російський депутат Володимир Жириновський закликав вбити 100 турецьких пілотів на знак помсти, а натовп закидав посольство Туреччини камінням і яйцями.

Читайте також: Конфлікт з Туреччиною ставить хрест на мрії Путіна про блок проти Заходу – RFERL

На додачу, в Москві вирішили покарати Туреччину і заборонили росіянам купувати путівки на турецькі курорти, а також заборонили турецьким вантажівкам з овочами і фруктами перетинати російський кордон. При цьому віце-прем'єр-міністр Аркадій Дворкович заявив, що ціни на продукти зростати не будуть. Але досвід каже, що це не так. Коли Кремль увів ембарго на товари з ЄС, ціни в Росії на продукти харчування зросли на 20-30%.

Заборона імпорту в Росію фруктів і овочів болюча для обох країн, але для Росії більше. Турецький сільськогосподарський експорт в РФ склав 1,2 мільярди доларів минулого року, що становить 7% від загального обсягу експорту продуктів. Таким чином, турецькі фермери легко переживуть конфлікт з Росією. А їхні колеги у Європі, попри російське ембарго, навіть продемонстрували зростання експорту.

Для Росії ситуація значно гірша. Вона імпортує з Туреччини 20% овочів, а також 90% фруктів. Також турецькі курорти були одним із найпопулярніших туристичних напрямків для росіян. Звісно, турецькі готелі втратять мільйони, але навряд чи це буде критично для туристичного бізнесу в цілому.

Бершидський звертає увагу на те, що Путін міг би дійсно завдати болю Ердогану, якби перекрив поставки газу, від яких Туреччина залежить на 60%. Також він міг би заморозити будівництво АЕС, яке проводить "Росатом". Але тоді б російські компанії теж втратили привабливий ринок, а "Газпром" втратив би вихід в Південну Європу, поступившись своєю часткою на ринку Азербайджану і Ірану. Баку вже провів газопровід в Туреччину і був би тільки радий продавати більше енергоносіїв, ніж продає зараз. Російський уряд перекладає фінансові труднощі на кишені громадян, замилюючи їх пропагандою.

Попри те, що в минулому ця тактика продемонструвала ефективність, тяжко не помітити, як багато ворогів Путін нажив впродовж третього президентського терміну. І оскільки тепер Росія вступає в сутички з більшістю своїх сусідів, а світ відгороджується від неї, можливо росіяни почнуть розуміти, що Путін – це проблема, а не рішення.

Відносини між Москвою та Анкарою почали погіршуватися після вступу Росії у війну в Сирії для підтримки режиму президента Башара аль-Асада, проти якого виступає Туреччина, і ударів російської авіації по територіях, де живуть сирійські туркмени. Хоча Росія заявила, що має на меті об'єкти "Ісламської держави" в Сирії, насправді більшість цих ударів спрямована проти інших супротивників Асада, зокрема, і проти помірної опозиції, що має підтримку Заходу і арабського світу.

Крім того, 24 листопада на турецько-сирійському кордоні був збитий російський Су-24. За даними Анкари, винищувач F-16 збив Су-24 після того, як він нібито порушив повітряний простір країни в районі кордону з Сирією і не відгукнувся на попередження. У Міноборони РФ стверджують, що літак летів суворо в повітряному просторі Сирії. З російської сторони після інциденту були заборонені туристичні поїздки в Туреччину, МЗС повідомив про найближче скасування безвізового режиму, а військові припинили всі контакти.

Незважаючи на вимоги з російської сторони Туреччина відмовилася вибачатися за збитий російський бомбардувальник Су-24.