На своєму саміті цього тижня ЄС погрожує назвати і присоромити більше десятка китайських компаній, які, як він стверджує, постачають критично важливі технології для російської воєнної машини.
Але як щодо західних компаній, які виробляють обладнання подвійного призначення та інше сучасне обладнання, що підпадає під санкції, але, згідно з аналізом уламків, знайдених на полі бою в Україні, використовується в російських ракетах «Калібр», безпілотниках «Орлан» і гелікоптерах Ка-52 «Алігатор»? Мертва тиша.
«Тоді ось вам просте запитання: яка компанія виступає провідним виробником так званих «пріоритетних засобів ведення бойових дій», які постачаються в Росію попри бажання західної коаліції перекрити ці поставки?», - пише європейська редакція Politico.
Якщо відповідь Intel, то це тільки верхівка списку. За даними групи з питань санкцій Київської школи економіки, американський напівпровідниковий гігант цього року знову став найбільшим постачальником. За ним слідує китайська компанія Huawei. Далі йдуть Analog Devices, AMD, Texas Instruments і IBM, всі ці компанії американські.
Російський імпорт мікроелектроніки, бездротових і супутникових навігаційних систем та інших критично важливих компонентів, на які поширюються санкції, відновився до майже довоєнного рівня, досягнувши за перші 9 місяців цього року закупок на 900 мільйонів доларів на місяць, про що сказано в звіті, який скоро опублікує Київська школа економіки.
«Все це вказує на те, що, хоча західні санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року, мали тимчасовий ефект, Москва та її помічники значною мірою досягли успіху в реконфігурації ланцюгів постачання з допомогою Китаю, Гонконгу та країн на задньому дворі Росії, таких як Казахстан, а ще країни-члена НАТО Туреччини», - йдеться в статті.
В час, коли ЄС готує 12 пакет санкцій проти Росії для схвалення на саміті лідерів у четвер, виникає питання, чи не став союз прикладом божевілля за визначенням, яке часто приписують Альберту Ейнштейну: коли хтось робить одне й те ж знову і знову, очікуючи іншого результату.
На думку директора міжнародної програми Київської школи економіки Еліни Рибакової, західний приватний сектор також повинен бути притягнутий до відповідальності. Вона стверджує, що його слід зобов'язати відстежувати свою продукцію по всьому ланцюжку до кінцевого пункту призначення, так само, як банки були змушені посилити контроль за відмиванням грошей і перевірку клієнтів після кризи 2008 року.
У відповідь на прохання про коментар компанія Intel заявила, що призупинила всі поставки до Росії та Білорусі і що вона дотримується санкцій та експортного контролю проти обох країн.
«Хоча ми не завжди знаємо і не можемо контролювати, які продукти створюють наші клієнти або які програми можуть розробляти кінцеві користувачі, Intel не підтримує і не допускає використання наших продуктів для порушення прав людини. Якщо нам стане відомо про те, що продукція Intel використовується діловим партнером для порушення прав людини, ми обмежимо або припинимо співпрацю з третьою стороною до тих пір, поки не отримаємо повну впевненість у тому, що продукція Intel не використовується для порушення прав людини», - йдеться в заяві компанії.
Знайдені докази
Висновки Київської школи економіки систематично підтверджують інформацію, яку журналісти Politico знаходили цього року самі.
«У наших розслідуваннях ми показали, як снайперські боєприпаси американського виробництва потрапляють у російські гвинтівки, а Китай виступає в ролі основного постачальника нелетального, але корисного у військовому плані обладнання для Росії. Що стосується Європи, то хоча її компанії не входять до числа провідних виробників критично важливих технологій, що продаються Росії, її промислові підприємства стикаються зі зростаючою увагою до поставок машин і запчастин. Часто ці поставки відбуваються через треті країни, такі як Казахстан, де спостерігається підозріле зростання імпорту Саме тут Європа також зазнала невдачі», - пише видання.
Запровадження санкцій - це вчинок в дусі «всі за одного», ЄС спільно узгодив і запровадив заходи, які стосуються всіх сфер: від енергетики до банків. Але виконання санкцій - це справа окремих країн-членів. Деякі з них погоджуються з програмою. Інші, як прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, відкрито симпатизують Росії. А є й такі, що не можуть ніяк визначитися. Politico нагадує про те, що прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас займає жорстку позицію проти Росії, але виявилося, що її чоловік володів часткою в транспортній фірмі, яка все ще вела бізнес в РФ. Існують країни, такі як нейтральна Австрія, з історичними зв'язками з радянським військово-промисловим комплексом. І у Відні досі не звертають увагу на ці зв’язки.
Це важливо, тому що, як сказав незалежний дослідник Каміль Галєєв для Politico, Росія сьогодні все ще дотримується організаційного принципу, який походить з ранньої радянської епохи. Цей принцип передбачає, що цивільна промисловість повинна бути «здатна на 100% переключитися на військове виробництво, якщо виникне така потреба».
Правосуддя відкладається
Незважаючи на докази широкомасштабних порушень, європейські правоохоронні органи розслідують лише кілька справ, пов'язаних із санкціями. Наприклад, німецька прокуратура домоглася арешту бізнесмена, якого підозрюють у постачанні токарних верстатів двом російським компаніям, що виробляють снайперські гвинтівки.
Але колеса правосуддя обертаються повільно. Арешт у серпні Уллі С. (прокурори, за німецькою традицією, не опублікували його повного імені) пов'язаний з санкціями, які були запроваджені ще після окупації Криму і частини Донбасу в 2014 році. ЗМІ розкрили цю справу ще до того, як підозрюваний з'явився в суді. Журналісти виявили, що постачальник - це японсько-німецька компанія DMG Mori. Одним із замовників був концерн «Калашников», а іншим - компанія «Промтехнологія», на яку накладено санкції США. «Промтехнологія» виробляє снайперську гвинтівку Orsis, яку рекламує актор бойовиків Стівен Сігал (нині громадянин Росії). Ці гвинтівки використовують солдати Владіміра Путіна в Україні.
Компанія DMG Mori, яка раніше називалася Gildemeister, призупинила продажі до Росії після повномасштабного вторгнення. Але, оскільки компанія закрила свої підприємства в цій країні, вона заявляє, що більше не в змозі контролювати вироблені там машини. Федеральний прокурор Німеччини не відповів на запит про коментар.
Санкції не працюють
Санкції не лише провалили завдання зупинити імпорт в Росію, вони не досягають й інших поставлених цілей. Росіяни, тісно пов'язані з Путіним, а також їхні гроші, продовжують залишатися більш ніж бажаними гостями в Європі, незважаючи на всі смерті і руйнування в Україні. Колишня дружина російського автократа Людміла та її новий партнер вклали гроші в дорогу нерухомість в Іспанії, Швейцарії та Франції, як показало розслідування, проведене на початку року виданням Politico.
А коли Європейська Рада накладає санкції на російських бізнесменів, підозрюваних у пособництві режиму Путіна, вона часто спирається на неякісні докази, що дозволяє легко оскаржити рішення в суді. Тим часом майже 1600 західних транснаціональних компаній продовжують вести бізнес у Росії. Багато з тих, хто оголосив про вихід з РФ, зіштовхнулися з великими труднощами. А деякі компанії, що залишилися, такі як Danone і Carlsberg, були розчавлені Путіним і його друзями.
Оскільки ЄС, вочевидь, не має коштів або політичної волі зробити більше для економічної ізоляції Росії, блок відправляє свого посланця з питань санкцій Девіда О'Саллівана з місією застосувати моральний тиск на країни, які, як він дипломатично висловлюється, «не приєдналися» до санкцій.